МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН. Розвиток міжнародного співробітництва в другій половині ХХ ст. зумовив необхідність розробки нової системи одиниць вимірювань, яка б замінила існуючі на той час системи (СГС, МКС та ін.). У 1945 р. Міжурядова генеральна конференція з мір та вагів прийняла таку систему, з 1960 р. уточнювала її і дала назву System International unites (Міжнародна система одиниць) з міжнародним скороченням SI (українською мовою — СІ). СІ має низку переваг над системами, які існували раніше: вона універсальна, охоплює всі галузі науки, техніки, господарства та ін. Тому вона отримала визнання в багатьох країнах світу. Рекомендовані міжнародні позначення наводяться в табл. 1–6. Українські та міжнародні позначення для одиниць фізичних величин подані відповідно до таких державних стандартів України: ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення. ДСТУ 3651.2-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, назви та значення.

Використовуються також позасистемні одиниці. Деякі з них обрали завдяки зручності застосування в певних галузях, інші збереглися завдяки історичним традиціям. Відмова від них зараз неможлива у зв’язку з їх широким розповсюдження. Часто доводиться мати справу з британськими одиницями (дюйм, фут, фунт, унція, барель та ін.). Другу групу створюють давньоруські одиниці (пуд, вершок, сажень та ін.). У метеорології атмосферний тиск прийнято вимірювати в міліметрах ртутного стовпчика, незважаючи на існування в СІ одиниці тиску — Паскаль. Для переведення їх в одиниці СІ існують спеціальні таблиці. Серед позасистемних одиниць слід виділити десяткові кратні й частинні одиниці, найменування яких утворені за допомогою префіксів мілі-, мікро-, мега, тера- та ін.

Таблиця 1. Фундаментальні фізико-хімічні сталі

Назва величиниПозначенняРівнянняЗначення величини
Швидкість світла у вакууміс2,99792458·108 м/с
Прискорення вільного падіння (стандартне значення)g9,80665 м/с2
Гравітаційна сталаG6,6720·1011 Н м2/кг2
Магнітна сталаµ04π·10–7 Гн/м = 1,2566370614·10–6 Гн/м
Електрична сталаε08,85418782·10-12 Ф/м
Стала Планкаh6,626176·10–34 Дж·c
Стала Діракаhh/2π1,0545887·10–34 Дж·с
Елементарний електричний зарядe1,6021892·10–19 Кл
Маса спокою електронаme9,109534·10–31 кг = 5,4858026104 а.о.м.
Енергія спокою електронаmeс20,5110034 МеВ = 8,18724110–14 Дж
Маса спокою протонаmp1,6726485·10–27 кг = 1,007276470 а.о.м.
Енергія спокою протонаmрс2938,2796 МеВ = 1,503302·10–10 Дж
Маса спокою нейтронаmn1,6749543·10–27 кг = 1,008665012 а.о.м.
Енергія спокою нейтронаmnс2939,5731 МеВ = 1,505374·10–10 Дж
Відношення заряду електрона до його маси (питомий заряд електрона)e/me−1,7588047·10–11 Кл/кг
Відношення заряду електрона до маси протонаe/mр−9,57883·10–7 Кл/кг
Відношення маси протона до маси електронаmр/mе1836,15152
Магнетон БораµБeh
————
2me
9,274078·10–24 Дж/Тл
Ядерний магнетонµNeh
————
2mp
5,050824·10–27 Дж/Тл
Атомна одиниця масиа.о.м.m(12C)/121,6605655·10–27 кг
Маса спокою атома водню (1Н)mH1,67355948·10–27 кг= 1,007825036 а.о.м.
Маса спокою дейтерію (2Н)md3,34454795·10–27 кг = 2,014101795 а.о.м.
Маса спокою α-частинки (4He)mα6,6465849·10–27 кг = 4,002603267 а.о.м.
Число АвогадроNA6,022045·1023 моль-1
Число ФарадеяFNAe9,648456·104 Кл/моль
Стала Больцманаk1,380662·10–23 Дж/К
Універсальна газова сталаRkNA8,31441 Дж/(моль·К)
Молярний об’єм ідеального газу за нормальних умов (Т = 273,15 К, р = 101325 Па)RT/p22,41383·103 м3/моль
Число ЛошмідтаNLNA/V2,686754·1025 м–3
Стала Рідберга (для атома водню 1Н1)Rme4
——————
02h3c
1,097373177·107 м–1
Радіус першої боровської орбітиα0ε0h2
——————
πe2me
0,52917706·10–10 м
Радіус електрона класичнийre2,817938·10–15 м
Комптонівська довжина хвилі електронаλeh/mec2,426311·10–12 м
Магнітний момент електронаµe9,284777·10–24 Дж/Тл
Магнітний момент протонаµр1,410607·10–26 Дж/Тл
Магнітний момент нейтронаµn0,966237·10–26 Дж/Тл
Гіромагнітне відношення протонаγр2,675221·10–8 1/сТл
Стала Стефана − Больцманаσ5k4
—————
15h3c2
5,67032·108 Вт/(м2 К4)
Стала першого закону Вінас1hc/Xk2,897790·10–3 м·К
Стала другого закону Вінас22pX5k5
————————
h4c3(eX–1)
1,28667·10–5 Вт/(м3·К 5)
Енергія іонізації атома воднюEime4
——————
02h2
2,179907·10–18 Дж = 1,360580 еВ|
1 електронвольт|1,6021892·10–19 Дж
Абсолютний нуль температури−273,15 °С
Атмосфера нормальна101325 Па
Потрійна точка води273,16 К

Числова стала х=4,96511423 є коренем трансцендентного рівняння

xex – 5(ex – 1) = 0.

Таблиця 2. Математичні сталі

π = 3,14159265e = 2,71828183lg e = 0,434294482
1/π = 0,3183098861/e = 0,367879441ln 10 = 2,30258509
π2 = 9,86960440e2 = 7,38905610ln 2 = 0,693147181
√—π = 1,77245385√—e = 1,648721271 рад = 57,30°
3√—π = 1,464591893√—e = 1,395612431° = 0,0175 рад

Таблиця 3. Префікси для позначення похідних одиниць метричних систем, кратних і часткових головній одиниці

ПрефіксМножникСкорочене позначенняПрефіксМножникСкорочене
позначення
укр.міжнар.укр.міжнар.
дека10да|daдеци10–1дd
гекто102гhсанти10–2сс
кіло103додомілі10–3мm
мега106МMмікро10–6мк|µ
гіга109ГGнано10–9нn
тера1012ТTпіко10–12пp
пета1015ПPфемто10–15фf
екса1018ЕEатто10–18аа

Таблиця 4. Латинський алфавіт

БуквиНазваБуквиНазваБуквиНазва
AaаJjйотSsес
BbбеKkкаTtте
CcцеLlельUuу
DdдеMmемVvве
EeєNnенWwдубль-ве
FfефOoоXxікс
GgгеPpпеYyігрек
HhашQqкуZzзет
IiіRrер

Таблиця 5. Грецький алфавіт

БуквиНазваБуквиНазваБуквиНазва
ΑαальфаΙιйотаΡρро
ΒβбетаΚκкаппаΣσ, ςсигмасігма
ΓγгаммаΛλлямбдаΤτтау
ΔδдельтаΜμмю (мі)Υυіпсилон
ΕεепсилонΝνню (ні)Φφфі
ΖζдзетаΞξксіΧχхі
ΗηетаΟοомікронΨψпсі
ΘθтетаΠπпіΩωомега

Таблиця 6. Одиниці вимірювання і розмірності фізичних величин

1. Основні одиниці СІ

ВеличинаОдиниця
найменуванняпозначення
укр.міжнар.символ
ДовжинаметрмmL
МасакілограмкгkgM
ЧассекундасsT
Сила електричного струмуамперАAI
Термодинамічна температуракельвінКKΘ
Сила світлаканделакдcdJ
Кількість речовинимольмольmolN

2. Додаткові одиниці СІ

ВеличинаОдиниця
найменуванняпозначення
укр.міжнар.
Плоский кутрадіанрадrad
Тілесний кутстерадіансрsr

3. Позасистемні одиниці, їх зв’язок з одиницями СІ

Найменування величиниОдиниці вимірювання
найменуванняпозначенняспіввідношення з одиницею СІ
укр.міжнар.
Довжинамікронмкµ1 мк = 10–6 м
ангстремÅÅ1 Å = 10–10 м
світловий ріксв. рікl.y.1 св. рік = 9,46·1015 м
парсекпкpc1 пк = 3,09·1016 м
астрономічна одиницяа.о.AU1 a.о. = 1,50·1011 м
Масатоннатt1 т = 103 кг
центнерцq1 ц = 100 кг
атомна одиниця масиа.о.м.u1 а.о.м. = 1,66·10–7 кг
Часхвилинахвmin1 хв = 60 с
годинагодh1 год = 3600 с
добадобаd1 доба = 86 400 с
Плоский кутградус1° = π/180 = 1,75·10–2 рад
мінута.’.’1’ = π/108⋅10–2 = 2,91·10–4 рад
секунда.’’.’’1’’ = π/648⋅10–3 = 4,85·10–6 рад
Площаараа1 а = 102 м2
гектаргаha1 га = 104 м2
Об’ємлітрлL (l)1 л = 10–3 м3
Кут поворотуобертобrev1 об = 2π рад
Частота обертання (кутова швидкість)оберт за секундуоб/сrev/s1 об/с=1 с-1
оберт за хвилинуоб/хвrev/min1 об/хв = 0,0167 с–1
Сила (вага)кілограм-силакгсkgf1 кгс=9,81 Н
тонна-силатсTf, tf1 тс=9,81·103 H
Роботават-годВт-годWh1 Вт-год = 3,6·103 Дж
Енергіяелектрон-вольтеВeV1 еВ = 1,60·10–19 Дж
Теплотакалоріякалcal1 кал = 4,19 Дж
Потужністькінська силак. с.h. р.1 к. с. = 735,5 Вт
Тискбарбарbar1 бар = 105 Па
міліметр ртутного стовпчикамм рт. ст.mm Hg1 мм рт.ст. = 133,3224 Па
торрТоррTorr1 Торр = 1/760 атм = 133,3224 Па
міліметр водяного стовпчикамм вод. ст.mm H2O1 мм вод. ст. = 9,81 Па
стандартна атмосфераатмatm1 атм = 1,01325·105 Па
кілограм-сила на квадратний сантиметркгс/см2kgf/сm21 кгс/см2 = 9,81·104 Па
технічна атмосфераатat1 ат = 9,81·104 Па
Температураградус Цельсія°C°C1°C = 1 К
Логарифмічна величинабелБB
децибелдБdB
Напруження (механічне)кілограм-сила на квадратний міліметркгс/мм2kgf/mm21 кгс/мм2 = 9,81·106 Па
Напруженість магнітного поляерстедЕOe1 Е = 79,5775 А/м
Доза випромінюваннярадрадrad1 рад = 0,01 Дж/кг
Потужність дози випромінюваннярад за секундурад/с1 рад/с=0,01 Вт/кг
Експозиційна дозарентгенРR1 Р = 2,58·10–4 Кл/кг
Активність ізотопукюріКіCi1 Кі = 3,700·1010 c–1
Відносна величинавідсоток%%1% = 10–2
мільйонна часткамлн–1mln−11 млн–1 = 10−6

4. Похідні одиниці СІ, що мають власні найменування

ВеличинаОдиницяВираження похідної одиниці
найменуванняпозначеннячерез інші одиниці СІчерез основні та додаткові одиниці СІ
укр.міжнар.
ЧастотагерцГцHzс–1
Рівень інтенсивності звуку, звукового тискубел, децибелБ, дБВ, dB11
Сила, ваганьютонНNм·кг·с-2м·кг·с-2
Тиск, механічне напруженя, модуль пружностіпаскальПаРаН/м2м–1·кг·с–2
Енергія, робота, кількість теплотиджоульДжJН·мм2·кг·с–2
Потужність, потік енергіїватВтWДж/см2·кг·с–3
Електричний зарядкулонКлCА·сА·с
Електрична напруга, електричний потенціал, електрорушійна силавольтВVВт/Ам2·кг·с–3·А–1
Електрична ємністьфарадаФFКл/Вм–2·кг–1·с4·А2
Електричний опіромОмВ/Ам2·кг·с–3·А–2
Електрична провідністьсименсСмSОм-1м–2·кг–1·с3·А2
Магнітний потік, потік магнітної індукціївеберВбWbВ·см2·кг·с–2·А–1
Магнітна індукція, густина магнітного потокутеслаТлTВб/м2кг·с–2·А–1
ІндуктивністьгенріГнHВб/Ам2·кг·с–2·А–2
Оптична силадіоптріядптрDм–1м–1
Світловий потіклюменлмlmкд·сркд·ср
Освітленістьлюкслкlxлм/м2кд·ср·м–2
Активність радіоактивного джерелабеккерельБкBqс–1с–1
Поглинена дозагрейГрGyДж/кгм2·с–2
Еквівалентна дозазивертЗвSvДж/кгм2·с–2

5. Одиниці вимірювання і розмірності основних величин у системі СІ

5.1. Одиниці простору і часу

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Довжинаlмmм
Часtсsс
ПлощаS, Aм2m2м2
Об’ємVм3m3м3
Кутова швидкістьωрад/сrad/sс–1
Кутове прискоренняεрад/с–2rad/s–2с–2
Швидкістьvм/сm/sм/с
Прискоренняам/с–2m/s–2м/с–2

5.2. Одиниці періодичних величин і пов’язаних з ними характеристик

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Частотаν, n, fГцHzс–1
Кругова частотаωрад/сrad/sрад/с
ПеріодTсsс
Довжина хвиліλмmм
Хвильове числоσм–1m−1м–1
Кругове хвильове числоkрад/мrad/mрад/м
Фазова швидкість, швидкість звукус, vм/сm/sм/с
Коефіцієнт затуханняβс–1с–1с–1
Логарифмічний декремент затуханняλ111
Звуковий тискpПа, Н/м–2Ра, N/m2кг/(м·с2)
Інтенсивність звукуIВт/м2W/m2кг/с3
Рівень інтенсивності звукуLБ, LдББ, дБВ, dB1
Рівень звукового тискуLБ, LдББ, дБВ, dB1
ГучністьEфонphon1

5.3. Механічні одиниці

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Масаmкгkgкг
Момент інерціїI, Jкг·м2kg·m2кг·м2
Густинаρкг/м3kg/m3кг/м3
Питома вагаγН/м3N/m3кг/(м2·с2)
Питомий об’ємνм3/кгm3/kgм3/кг
ІмпульсPкг·м/сkg·m/sм·кг/с
СилаFНNм·кг/с2
Імпульс силиIН·сN·sм·кг/с
Момент імпульсуLкг·м2kg·m2/sм2·кг/с
Момент сили, момент пари сил, обертаючий моментMН·мN·mм2·кг/с2
Імпульс моменту силиHН·м·сN·m·sм2·кг/с
ТискpПа, Н/м2Ра, N/m2кг/(м·с2)
Нормальне напруженняσПа, Н/м2Ра, N/m2кг/(м·с2)
Дотичне напруженняτПа, Н/м2Ра, N/m2кг/(м·с2)
Модуль лінійного розтягування
(модуль Юнга)
EПа, Н/м2Ра, N/m2кг/(м·с2)
Модуль зсувуGПа, Н/м2Ра, N/m2кг/(м·с2)
Модуль різнобічного стисненняKПа, Н/м2Ра, N/m2кг/(м·с2)
ЕнергіяEДжJм2·кг/с2
РоботаA, WДжJм2·кг/с2
Кінетична енергіяЕкін, ТДжJм2·кг/с2
Потенційна енергіяЕпот, UДжJм2·кг/с2
Об’ємна густина енергіїwДж/м3J/m3кг/(м·с2)
ПотужністьP, NВтWм2·кг/с3
Коефіцієнт корисної дії (ККД)η111
Коефіцієнт динамічної в’язкості (коефіцієнт внутрішнього тертя)ηПа·сPa·sкг/(м·с)
Коефіцієнт кінематичної в’язкостіνм2m2/sм2
Коефіцієнт поверхневого натягуσН/м; Дж/м2N/m; J/m2кг/с2

5.4. Одиниці молекулярної фізики

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Ат. н.Z111
Відносна ат. м.Ar111
Відносна мол. м.Mr111
Молярна масаMкг/мольkg/molкг/моль
Молярний об’ємVmм3/мольm3/molм3/моль
Об’ємна концентрація молекул або частинокnм-3m−3м-3
Масова концентрація речовиниρкг/м3kg/m3кг/м3
Молярна концентрація речовинисмоль/м3mol/m3моль/м3
Моляльністьb, mмоль/кгmol/kgмоль/кг
Густинаρкг/м3kg/m3кг/м3
Найбільш вірогідна швидкістьvвірм/сm/sм/с
Середня арифметична швидкість<v>м/сm/sм/с
Середня квадратична швидкістьvс.к.м/сm/sм/с
Середня довжина вільного пробігуλмmм
Коефіцієнт дифузіїDм2m2/sм2
Коефіцієнт внутрішнього тертя (коефіцієнт в’язкості)ηПа·сPa·sкг/(м·с)

5.5. Теплові одиниці

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
ТемператураTКKК
Температура за Цельсіємt, θ°С°С|°С|
Градієнт температуриdT/dxК/мK/mК/м
Температурний коефіцієнт лінійного розширенняαlК-1К-1К-1
Температурний коефіцієнт об’ємного розширенняαV, αК-1К-1К-1
Теплота, кількість теплотиQДжJм2·кг/с2
Питома теплота випаровуванняrДж/кгJ/kgм22
Питома теплота плавленняλДж/кгJ/kgм22
Тепловий потікΦВтWм2·кг/с3
Поверхнева густина теплового потокуQ, φВт/м2W/m2⋅кг/с3
Коефіцієнт теплопровідностіκВт/(м·К)W/(m·K)м·кг/(с3·К)
Коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачіKВт/(м2·К)W/(m2·K)кг/(с3·К)
Коефіцієнт температуропровідності|ам2m2/sм2
Термічний опірRК/ВтK/WК с3/(м2·кг)
ТеплоємністьСДж/КJ/Kм2·кг/(с2·К)
Питома (масова) теплоємністьсДж/(кг·К)J/(kg·K)м2/(с2·К)
Молярна теплоємністьСμДж/(моль·К)J/(mol·K)м2·кг/(с2·К·моль)
Питома теплоємність при сталому об’єміCVДж/(кг·К)J/(kg·K)м2/(с2·К)
Питома теплоємність при сталому тискуCpДж/(кг·К)J/(kg·K)м2/(с2·К)
Молярна теплоємність при сталому об’єміCДж/(моль·К)J/(mol·K)м2·кг/(с2·К·моль)
Молярна теплоємність при сталому тискуCДж/(моль·К)J/(mol·K)м2·кг/(с2·К·моль)
Показник адіабатиγ111
ЕнтропіяSДж/КJ/Kм2·кг/(с2·К)
ЕнергіяEДжJм2·кг/с2
Внутрішня енергіяUДжJм2·кг/с2
ЕнтальпіяHДжJм2·кг/с2
Вільна енергія ГельмгольцаFДжJм2·кг/с2
Вільна енергія ГіббсаGДжJм2·кг/с2
Хімічний потенціалµДж/мольJ/molм2·кг/(с2·моль)
Електрохімічний потенціалµ~Дж/мольJ/molм2·кг/(с2·моль)

5.6. Електричні і магнітні одиниці

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Електричний зарядqКлCА·с
Лінійна густина зарядуτКл/мC/mА·с/м
Поверхнева густина зарядуσКл/м2C/m2А·с/м2
Об’ємна густина зарядуρКл/м3C/m3А·с/м3
Напруженість електричного поляEВ/мV/mм·кг/(А·с3)
Електрична індукціяDКл/м2C/m2А·с/м2
Електрична сталаε0Ф/мF/mА2·с4/(м3·кг)
Абсолютна діелектрична проникністьεа, εФ/мF/mА2·с4/(м3·кг)
Відносна діелектрична проникністьε, εr111
Потік електричної індукціїΨКлCА·с
Електричний потенціалφВVм2·кг/(А·с3)
Напруга, різниця потенціалівU, ∆φВVм2·кг/(А·с3)
Електрорушійна сила (ЕРС)εВVм2·кг/(А·с3)
ЕлектроємністьCФFА2·с4/(м2·кг)
Електричний дипольний моментpКл·мC·mА·с·м
Вектор поляризації (поляризованість)PКл/м2C/m2А·с/м2
Діелектрична сприйнятливістьχ111
Сила струму. ГустинаIААА
Густина струмуJА/м2A/m2А/м2
Електричний опірRОмΩм2·κг/(А2·ρ3)
Електрична провідністьσСмSА2·с3/(м2·кг)
Питомий електричний опірρОм·мΩ·mм3·κг/(А2·с3)
Питома електрична провідністьγ, σСм/мS/mА2·с3/(м3·кг)
Рухливість іонівbм2/В·сm2/(V·s)А·с2/кг
Напруженість магнітного поляHА/мA/mА/м
Магнітна сталаµ0Гн/мH/mм·кг/(А2·с2)
Абсолютна магнітна проникністьµа,µГн/мH/mм·кг/(А2·с2)
Відносна магнітна проникністьµ, µr111
Магнітна індукціяBТлTкг/(А·с2)
Магнітний потікΦВбWbм2·кг/(А·с2)
Магнітний моментpmА·м2A·m2А·м2
Вектор інтенсивності намагнічення (намагніченість)MА/мA/mА/м
Індуктивність і взаємна індуктивністьLГнHм2·кг/(А2·с2)
Магнітна сприйнятливістьκ, χ111
Магніторушійна силаFАAА
Магнітний опірRmА/ВбA/WbА2·с2/(м2·кг)
Ємнісний опірXCОмΩм2·κг/(А2·с3)
Індуктивний опірXLОмΩм2·κг/(А2·с3)
Імпеданс, повний електричний опірZОмΩм2·κг/(А2·с3)
ДобротністьQ111
Об’ємна густина енергії електромагнітного поляwДж/м3J/m3кг/(м·с2)
Вектор ПойнтингаI, SВт/м2W/m2кг/с3

5.7. Оптичні одиниці

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Сила світлаJкдcdкд
Світловий потікΦлмlmкд·ср
ОсвітленістьEлкlxкд·ср·м-2
Спектральна об’ємна густина енергії випромінювання (при даній довжині хвилі)WfДж/м4J/m4кг/(м2·с2)
Потужність випромінювання, потік енергії випромінюванняР, ΦВтWм2·кг/с3
Густина потоку енергії випромінюванняφ, ψВт/м2W/m2кг/с3
Енергетична світимістьВт/м2W/m2кг/с3
Спектральний коефіцієнт поглинанняα(λ)111
Спектральний коефіцієнт відбиттяρ(λ)111
Спектральний коефіцієнт пропусканняτ(λ)111
Спектральний коефіцієнт енергетичної яскравостіβ(λ)111
Оптична густинаD111
Натуральний (лінійний) показник
послаблення
μ, µiм–1m−1м–1
Коефіцієнт
поглинання
αм–1m−1м–1
Молярний показник поглинанняεм2/мольm2/molм2/моль
Абсолютний показник заломленняn111
Відносний показник заломленняnij111
Фокусна відстаньfмmм
Оптична сила лінзиDдптр|Dм-1
Кут повороту площини поляризаціїαрадradрад
Молярна оптична обертальна здатністьαnрад·м2/мольrad⋅m2/molрад·м2/моль
Питома (масова) оптична обертальна здатність розчинуαm, [α]рад·м2/кгrad⋅m2/kgрад·м2/кг

5.8. Одиниці атомної та ядерної фізики

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Атомний номер (ат. н.)Z111
Число нейтронівN111
Масове число, число нуклонівА111
Магнітний момент частинки або ядраµА·м2А·m2А·м2
Гіромагнітне відношенняγА·м2/(Дж·с)А·m2/(J·s)А·с/кг
g−Фактор атома або електронаg11
g−Фактор ядра чи ядерної частинкиg111
Кутова частота ЛармораωLрад/сrad/sрад/с
Кутова частота прецесіїωNс–1s−1с–1
Циклотронна кутова частотаωСрад/сrad/sрад/с
Орбітальне квантове числоli, L111
Спінове квантове числоsi, S111
СпінSДж·сJ·sкг·м2
Квантове число повного моменту імпульсуji, J111
Квантове число
ядерного спіну
I111
Головне квантове числоn111
Магнітне квантове числоm, M111
Дефект масиmкгkgкг
Середній час життя (радіонукліда)τсsс
Активність (радіонукліда в джерелі)АБкBqс–1
Стала радіоактивного розпаду (радіонукліда)λс–1s–1с–1
Період напіврозпаду
радіонукліда
Т½сsс

5.9. Одиниці ядерних реакцій та іонізуючого випромінювання

ВеличинаСимволПозначення одиниціРозмірність у СІ
укр.міжнар.
Переріз взаємодіїσм2m2м2
Лінійний коефіцієнт послабленняμ, µlм–1m−1м–1
Масовий коефіцієнт
послаблення
µmм2/кгm2/kgм2/кг
Молярний коефіцієнт
послаблення
µсм2/мольm2/molм2/моль
Атомний коефіцієнт
послаблення
µа, µатм2m2м2
Шар половинного
послаблення
d1/2мmм
Середній лінійний пробіг частинкиR, Rlмmм
Лінійна густина іонізаціїNilм–1m−1м–1
Середня довжина
вільного пробігу
l, λмmм
Експозиційна дозаDэксКл/кгC/kgА·с/кг
Потужність
експозиційної дози
PэксКл/(кг·с)C/(kg·s)А/кг
Поглинена дозаDпогГрGyм22
Потужність
поглиненої дози
PпогГр/сGy/sм23
Еквівалентна дозаНЗвSvм22
Потужність
еквівалентної дози
HЗв/сSv/sм23

Температурні шкали

6.1. Співвідношення між одиницями (градусами) різних шкал

ОдиницяК°C°F°Rank°R
Кельвін, К111,81,80,8
Градус Цельсія, °C111,81,80,8
Градус Фаренгейта, °F0,5560,556110,445
Градус Ренкіна, °Ra0,5560,556110,445
Градус Реомюра, °R1,251,252,252,251

6.2. Співвідношення між значеннями температури в різних шкалах

ТемператураЕквівалент за шкалою
ЦельсіяКельвіна
Х °С (шкала Цельсія)Х °C(Х + 273,15) К
Х °R (шкала Реомюра)5/4Х °C5/4Х + 273,15 К
Х °f (шкала Фаренгейта)5/9(X – 32) °С5/9Х + 255,38 К
Х °Ra (шкала Ренкіна)5/9Х – 273,15 °С5/9Х К
Х К (шкала Кельвіна)(Х – 273,15 °СХ К

Использование международной системы единиц (СИ) в экспериментальных клинических исследованиях. Методические рекомендации. — К., 1982; Калинюк Т.Г., Лопушанський Я.Й. Фізичні величини у фармації. — Львів, 2002; Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика. — Х., 2003.