СФІНГОЗИН

СФІНГОЗИН — вищий аліфатичний ненасичений аміноспирт

C13H27CH=CHCH(OH)CH(NH2)CH2OH.

Розчинний в органічних розчинниках; нерозчинний у воді; Тпл — 81,5–83 °С; має властивості основи. В організмі людини зустрічається у складі сфінголіпідів (сфінгомієлінів та гліколіпідів) — важливого компонента біологічних мембран, особливо у нервовій тканині у складі мієлінових оболонок аксонів. Біосинтез С. у клітинах здійснюється з амінокислоти серину і пальмітинової кислоти за участю коферменту А. С. чинить антикоагулянтну дію, тому що гальмує перетворення протромбіну на тромбін. Понад 60 аналогів С. — сфінгозинових основ розрізняються довжиною аліфатичного ланцюга, ступенем його ненасиченості, розгалуженістю, положенням подвійного зв’язку.

Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Біологічна хімія. — Х., 2000; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.


Інші статті автора