ФУРОСЕМІД (Furosemidum), 4-хлор-2-[(фуран-2-іл-метил)аміно]-5-сульфамоїлбензойна кислота.
C12H11ClN2O5S Мол. м. 330,7
АФІ синтетичного походження. Кристалічний порошок білого або майже білого кольору, практично нерозчинний у воді, розчинний в ацетоні, помірно розчинний в етанолі, малорозчинний в етері, практично нерозчинний у метилен хлориді. Тпл = 210 °С (з розкладанням); рКа = 3,9 (20 °С). УФ-спектр: λmax = 235 нм (
= 1333), 274 нм ( = 600), 342 нм в 0,1 М HCl; 271 нм ( = 580), 333 нм в 0,1 М NaOH; ІЧ-спектр, см–1: 1143, 1668, 1565, 1240, 1590, 1260 (в KBr). Зберігають у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр поглинання субстанції в розчині NaOH має λmax при 228 та 333 нм; проводять реакцію діазотування з наступним азосполученням з нафтилетилендіаміну гідрохлоридом (фіолетово-червоне забарвлення). Кількісно визначають алкаліметричним титруванням у ДМФА (індикатор — бромтимоловий синій).
Фармакологічна група. С03С А01 — діуретичні препарати.
Фармакологічні ефекти. Має виражену діуретичну (салуретичну) дію, яка зумовлена пригніченням реабсорбції іонів натрію та хлору в нирках.
Застосування. При хронічній серцевій недостатності ІІ–ІІІ стадії, набряку легенів, мозку, гіпертонічній хворобі, набряково-асцитному синдромі при цирозі печінки, хронічній нирковій недостатності, нефротичному синдромі, еклампсії, серцевій астмі, проведенні форсованого діурезу.
ДФУ — 2001; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.