КРЕАТИНІН

КРЕАТИНІН — похідний креатину (див. Креатин), кінцевий продукт його метаболізму

kreatynin.eps

Креатинін

Відношення маси К., що виділяється з організму за добу (в мг), до маси тіла (в кг) називається креатиніновим коефіцієнтом (у чоловіків він становить 18–32, у жінок — 10–25). У середньому за добу з сечею виділяється 10–32 мг К. на 1 кг маси тіла. Цей показник сталий для кожної людини і характеризує стан її фізичного розвитку. При зменшенні маси м’язів внаслідок тривалого негативного азотистого балансу на фоні посиленого виведення креатину вміст К. в сечі знижується, але сумарне виділення цих двох речовин залишається в цілому постійним. Це відбувається при голодуванні, нецукровому діабеті, гіпертиреозі та підвищеній температурі, паралічах, парезах, анеміях, амілоїдозі нирок. Концентрація К. в сечі підвищується при фізичному перевантаженні, цукровому діабеті, інфекціях, гіпотиреозі, тяжкій пневмонії.

У медичній практиці широко застосовується визначення вмісту К. у сироватці або плазмі крові найчастіше для діагностики захворювань нирок будь-якого генезу, а також обтурації сечовивідних шляхів нижче рівня нирок. Концентрація К. у крові підвищується також при гіпертиреозі, цукровому діабеті, акромегалії, кишковій непрохідності, гострій жовтій атрофії печінки, декомпенсації серцево-судинної системи, пневмонії, посиленій фізичній роботі; знижується — у літніх людей, у І і ІІ триместрі вагітності, при сколіозі. К. не реабсорбується з первинної сечі в канальцях нефронів, тобто є безпороговою речовиною, тому кількість виділеного К. відображає величину клубочкової фільтрації і за цією величиною можна розраховувати її об’єм та об’єм реабсорбції в нирках. У пацієнтів із захворюваннями нирок з порушенням фільтрації зменшується виділення К., а вміст його в крові зростає. Стійке підвищення К. у крові свідчить про порушення роботи ниркового фільтру, а подвоєний вміст К. в крові відповідає зниженню фільтрації на 50%. При здорових нирках на фоні захворювань, які супроводжуються руйнуванням білків (інфекційні хвороби та інтоксикації), деструктивні ушкодження інших паренхіматозних органів, особливо печінки, спостерігається підвищення екскреції К. з сечею. У хворих на м’язову дистрофію рівень креатинінурії значно нижче норми, проте різко підвищена концентрація креатину. На рівень К. у крові не впливає характер їжі. До функцій креатин-креатинінової системи належить участь у механізмах нейрогуморального контролю за діяльністю ЦНС. Циклічність сну і відпочинку пов’язують з метаболізмом креатину в м’язах. К. і його метаболіти мають седативний ефект. У хворих з маніакально-депресивним психозом підвищений рівень К. Вміст К. у сечі у чоловіків становить 7,1–17,7 ммоль/добу, у жінок — 5,3–15,9 ммоль/добу. Нормальні значення К. у сироватці або плазмі крові становлять для дітей — 27–62 мкмоль/л; підлітків — 44–88 мкмоль/л; чоловіків — 53–106 мкмоль/л; жінок — 44–97 мкмоль/л. Рівень цих показників підвищується під впливом нефротоксичних препаратів.

Биохимия / Под ред. Е.С. Северина. — М., 2003; Клиническая оценка лабораторних тестов / Под ред. Н.У. Тица. — М., 1986; Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия / Пер. с англ. — М.–СПб., 1999; Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов В.В. и др. Клиническая биохимия. — М., 2002.