КРЕАТИН

КРЕАТИН, кислота метилгуанідиноцтова (лат. creatinum < лат. creatio — творення; acidum methylhuanidunaceticum) — азотиста органічна сполука, біосинтез якої відбувається за участю амінокислот гліцину, аргініну та метіоніну.

kreatyn.eps

Креатин

Фосфорилювання К. під дією ферменту креатинфосфокінази (КФК) генерує креатинфосфат — джерело термінової регенерації АТФ при м’язовому скороченні. Ця сполука в значній кількості міститься в скелетних м’язах, серці, мозку, нервовій тканині і в незначних — практично в усіх органах. При гідролізі креатинфосфат перетворюється на К. Активність КФК визначають у сироватці крові при захворюваннях м’язів і міокарда.

Біологічна роль креатинфосфату полягає у підтримці в тканинах сталого рівня АТФ. Вміст креатинфосфату в м’язах в стані спокою в 5–8 разів більший, ніж АТФ, а утворення вільної енергії при цьому більше, ніж при гідролізі АТФ. У м’язах багатьох видів безхребетних роль носія резервної форми енергії виконує не креатинфосфат, а аргінінфосфат. Обидві речовини належать до фосфагенів — запасних джерел енергії.

К. надходить в організм з тваринними продуктами харчування. У сироватці або плазмі крові вміст К. у чоловіків — 13–53 мкмоль/л, у жінок — 27–71 мкмоль/л, що становить 5% залишкового азоту плазми крові. В нормі у дітей і під час вагітності показник вищий. Підвищення вмісту К. у крові буває при некрозі або атрофії скелетних м’язів, які можуть виникати внаслідок таких захворювань, як поліомієліт, дистрофія м’язів, дерматоміозит, міастенія, цукровий діабет, гіпертиреоз, синдром Кушинга, гострий ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, лейкоз, а також у результаті травм, голодування, інфекцій, опіків, переломів. Гемоліз сироватки крові значно підвищує показники вмісту К., оскільки еритроцити містять його в 10 разів більше, ніж сироватка крові.

К. у сечі дорослої людини в нормі майже відсутній. Його вміст зростає при різних формах м’язової дистрофії, міозиті, діабеті, гіпертиреозі, авітамінозі Е. Досить часто креатинурія виникає в дитячому віці внаслідок підвищеного синтезу К., який випереджає розвиток м’язів, під час вагітності, в ранній післяпологовий період, у людей старечого віку внаслідок атрофії м’язів, при тяжкому білковому голодуванні, гострій міоглобінурії, а також при ураженнях печінки, зниженні синтезу креатинфосфату й особливо при ураженні нирок. У хворих на бронхіальну астму встановлено 10-разове підвищення концентрації К. у сечі, яке не залежить від лікування стероїдами. Креатинурія починає розвиватися, коли вміст К. у крові перевищує 120 мкмоль/л. Креатинурією супроводжуються тонічні судоми при різних хворобах і отруєннях.

При дегідратації К. і розщепленні креатинфосфату утворюється ангідрид К. — креатинін. З діагностичною метою використовують креатиновий показник сечі

Кількість К. + Кількість креатиніну

Кількість креатиніну

У нормі цей показник становить близько 1,1. Посилюють креатинурію метилтестостерон, тканинні екстракти (печінки, підшлункової залози), вітамін С, АКТГ, преднізолон та ін.

Биохимия / Под ред. Е.С. Северина. — М., 2003; Клиническая оценка лабораторных тестов / Под ред. Н.У. Тица. — М., 1986.


Інші статті автора