ЛІПАЗИ

ЛІПАЗИ (грец. lipos — жир) — ферменти класу гідролаз, що здійснюють гідролітичне розщеплення естерних зв’язків у молекулах ліпідів (див. Ліпіди). Л. широко розповсюджені як в органах і тканинах, так і в ШКТ (головним чином у складі панкреатичного соку). Ліпопротеїн — Л., яка знаходиться на поверхні ендотеліальних клітин кровоносних капілярів, відщеплює від ліпідів ліпопротеїнів жирні кислоти. В адипоцитах деградація жирів (ліполіз) каталізується гормонозалежною Л. Рівень вільних жирних кислот, які надходять із жирової тканини, залежить від активності цієї Л. — фермент регулює в такий спосіб рівень жирних кислот у плазмі крові. У дванадцятипалу кишку з підшлункової залози надходять неактивні ліпази (панкреатичні тригліцерид-Л., дигліцерид-Л., моногліцерид-Л., фосфоліпази різної специфічності, сфінгомієліназа, холестеролестераза) разом із гідрокарбонатами. Останні нейтралізують кислу реакцію поживних речовин, що надходять сюди зі шлунка. Л. гідролізують ліпіди тільки після емульгування. Утворення тонкої емульсії (розміри крапель менше 0,5 мкм) відбувається при впливі декількох факторів, головними з яких є жовчні кислоти, які надходять до дванадцятипалої кишки з жовчного міхура. Іншими факторами емульгування жирів є вільні жирні кислоти, моногліцериди, білки, а також бульбашки вуглекислого газу, що виділяються при взаємодії хлоридної кислоти шлункового соку з гідрокарбонатами, які надходять із підшлункової залози. Панкреатичні Л. синтезуються у підшлунковій залозі в неактивній формі і активуються в кишечнику. Одним із можливих факторів активації панкреатичних Л. можуть бути жовчні кислоти. Тканинні Л. існують у двох формах, які взаємоперетворюються, одна з яких фосфорильована і каталітично активна, тоді як інша — нефосфорильована і неактивна. Активація Л. відбувається під впливом катехоламінів та інших факторів. Л. входять до складу багатьох ЛП: солізиму, орази, панзинорму, мезиму-форте та інших, які застосовують при панкреатитах, а також для поліпшення травлення.

Біологічний словник / За ред. акад. К.М. Ситника і чл.-кор. НАНУ В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.


Інші статті автора