МЕКСИЛЕТИНУ ГІДРОХЛОРИД (Mexiletini hydrochloridum), (2RS)-1-(2,6-диметилфенокси)пропан-2-аміно гідрохлорид.
C11H17NO·НCl Мол. м. 215,7
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді (1:2) та етанолі (1:3), помірно розчинний у метиленхлориді, хлороформі (1:30), практично нерозчинний в етері; здатний до поліморфізму. Тпл — 198–204 °С; рКа=9,0; УФ-спектр: λmax=260 нм (
=14); ІЧ-спектр, см–1: 1200, 1040, 770, 760, 1595, 1090 (в KBr); рН 4,0–5,5 (10% водний розчин); ТШХ: Rf=0,4 у системі метанол-концентрований розчин аміаку (100:1,5). Зберігають у щільно закупореному контейнері.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; показником питомого обертання 10% водного розчину; спектрофотометричним методом у розчині хлоридної кислоти в інтервалі довжини хвиль від 230 нм до 350 нм; методом ТШХ у системі концентрований розчин аміаку — метанол — метиленхлорид (1:14:85); характерними реакціями на хлориди. Кількісно визначають неводним титруванням (титрант — HClO4) з потенціометричним визначенням кінцевої точки титрування.
Фармакологічна група. С01В В02 — антиаритмічні препарати.
Фармакологічні ефекти. Антиаритмічний. Блокує натрієві канали мембран кардіоміоциту, зменшує тривалість потенціалу дії та ефективного рефрактерного періоду у волокнах Пушкіньє, пригнічує їх автоматизм.
Застосування. Профілактика та лікування порушень серцевого ритму (шлуночкової екстрасистолії, шлуночкової тахікардії, параксизмальної тахікардії, фібриляції шлуночків).
Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.