ЦЕФАЛОСПОРИНИ

Цефалоспорини (Cephalosporіns) — бета-лактамні антибіотики, в основі хімічної структури яких лежить 7-аміноцефалоспоринова кислота (див. Антибіотики). Уперше виділені в 1948 р. із гриба Cephalosporіum aeromonіum. Мають мол. м. 400–450 МЕ, розчинні у воді, відносно стійкі до рН і коливань температури. Хімічно і фармакологічно подібні до пеніцилінів. Їх структура містить бета-лактамне кільце, дигідротіазинове кільце і бічні ланцюги.

Розрізняють 4 покоління цефалоспоринів.

Залежно від спектра індивідуальної протимікробної активності розрізняють цефалоспорини:

  • І покоління (цефадроксил, цефазолін, цефалексин, цефалотин, цефапірин, цефалоридин, цефрадин);
  • ІІ покоління (цефаклор, цефамандол, цефметазон, цефоніцид, цефотетан, цефокситин, цефпрозил, цефтрибутон, цефуроксим, цефуроксим-аксетил, лоракарбеф, цефпрозил);
  • ІІІ покоління (цефіксим, цефоперазон, цефотаксим, цефподоксим-проксетил, цефтазидим, цефтризоксим, цефтріаксон, моксалактам, цефетамет-повоксил);
  • ІV покоління (цефепім, цефпіром, цефклідин, цефквіном, цефозопран, цефозеліз).

Препарати І покоління мають кращу активність проти грампозитивних мікроорганізмів, а наступні покоління виявляють підвищену активність проти грамнегативних аеробів.

Діють бактерицидно, викликаючи швидкий лізис бактерій. Механізм дії пов’язаний з ушкодженням клітинної мембрани бактерій, які діляться, що зумовлено специфічним інгібуванням ферментів, які є пеніцилінпоєднувальними білками (ППБ). Конгруентність деяких цефалоспоринів із ППБ у різних мікроорганізмах допомагає пояснити різні спектри активності в цьому класі антибіотиків. Зниження проникності стінки бактерії й деформація ділянки зв’язування з ППБ сприяють бактеріальній резистентності. Особливістю цефалоспоринів І покоління є висока антистафілококова активність, у т.ч. проти Staphylococcus aureus і Staphylococcus epіdermіdіs, які утворюють пеніциліназу, а також Streptococcus pneumonіae, стрептококів групи В і бета-гемолітичного стрептокока групи А, гонококів. До чутливих грамнегативних організмів належать Klebsіella pneumonіae, Escherіchіa colі, Proteus mіrabіlіs і Shіgella.

Цефалоспорини ІІ покоління ефективні проти всіх мікроорганізмів, на які впливають препарати І покоління і мають додаткову активність проти Branhamella catarrhalіs, Haemophіlus іnfluenzae, Enterobacter, Cіtrobacter, Provіdencіa, Acіnetobacter, Serratіa; Bacteroіdes fragіlіs чутливий до цефотетану і цефокситину. У цих препаратів більш виражена протимікробна активність до грамнегативної флори, але вони менш ефективні проти грампозитивних коків порівняно з препаратами І покоління.

Цефалоспорини ІІІ покоління мають ще більший спектр дії, особливо проти грамнегативних мікроорганізмів, включаючи штами, стійкі до Ц. I і ІІ поколінь (псевдомонади, бактероїди та ін.), однак у них менше виражена грампозитивна активність, ніж у препаратів І та ІІ поколінь. Препарати ІІІ покоління активні проти Cіtrobacter, Serratіa і Provіdencіa, а також проти бета-лактамазопродукуючих штамів Нaemohhіlus і Neіsserіa. Цефтазидим і цефоперазон активно застосовують проти Pseudomonas aerugіnosa. Як і Ц. ІІ покоління, препарати ІІІ покоління гідролізуються хромосомною бета-лактамазою, яку виробляє Enterobacter, і не мають достовірної активності проти штамів Enterobacter. Цефтизоксим і моксалактам мають активність проти Bacteroіdes fragіlіs. Важливою властивістю для більшості Ц. ІІІ покоління (крім цефоперазону і цефіксиму) є їх здатність проникати крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Цефалоспорини ІV покоління характеризуються ще ширшим спектром дії, ніж препарати І–ІІІ поколінь, причому вони однаково високоактивні відносно грамнегативної й грампозитивної флори. Цефалоспорини ІV покоління впливають на мультирезистентні мікроорганізми, стійкі до дії бета-лактамаз розширеного спектра і високоефективні відносно анаеробів. Це пов’язано з високою спорідненістю препаратів з ППБ, що дозволяє їм легко проникати крізь мембрану клітини і створювати високі концентрації всередині клітини. Із зони дії цих препаратів випадають бактероїди, тому для розширення впливу їх комбінують із карбоксипеніцилінами, метронідазолом та ін.

Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2007; Katzung B.G. Basic and clinical pharmacology. — New York, 2004.


Інші статті автора