Чорниця звичайна

ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА фотоЧорниця звичайна— Vaccinium myrtillus L. (лат. baccinium — ягідний кущ + myrtus — мирт, миртовий кущ, за схожістю листків) — з родини вересових (Ericaceae); рос. назва: черника обыкновенная; нар. назви: чорниця, яфіра, боровиця. Широко розповсюджена в Євразії та Північній Америці у лісовій і тундровій зонах, а також на високогір’ї, утворює особливі типи лісу — чорничники. Напівчагарник завв. 15–40 см, рідше — 60 см, з повзучим кореневищем. Стебло дерев’янисте, прямостояче, галузисте, при основі майже циліндричне, буре; гілки більш-менш відхилені, гострогранні, зелені.

Листки чергові, короткочерешкові, яйцеподібні, еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, із загостреною верхівкою та дрібнопильчастим краєм, 1,5–3 см завд., 0,7–1,5 см завш., з обох боків світло-зелені, зісподу — з сітчастими жилками, на зиму опадають. Квітки двостатеві, правильні, дрібні на пониклих квітконіжках, розташовані на молодих пагонах поодиноко в пазухах нижніх листків. Чашечка з невеликим цілокраїм відгоном. Віночок кулястоглечикоподібний, з 5- або 4-зубчастим відгорнутим назовні краєм, зеленкувато-білий або зеленкувато-рожевий. Плід — соковита куляста ягода близько 10 мм у діаметрі, чорного кольору, з сизуватим нальотом, з плескатою верхівкою та невеликою кільцевою облямівкою залишка чашечки, у центрі із залишком стовпчика або невеликим заглибленням після його відпадання. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у липні–серпні. В Україні росте у Карпатах, на Поліссі, на заході лісостепу, зрідка — у східній частині лівобережного лісостепу, переважно у хвойних та змішаних, рідше листяних лісах, у Карпатах, крім того, на полонинах. Утворює зарості, іноді з брусницею. Рослина офіцинальна, сировиною є плоди — Fructus Myrtilli та пагони — Cormus Myrtilli. Заготовляють достиглі плоди без плодоніжок; зриваючи їх руками або спеціальними совками, очищують від домішок, підв’ялюють, потім сушать при температурі 50–60 °С. Пагони заготовляють з початку цвітіння до закінчення плодоношення, зрізаючи облистяні нездерев’янілі частини з квітками і плодами до 15 см завд., що негативно впливає на врожай ягід. Сушать у сушарках при температурі 50–60 °С.

Основними діючими речовинами плодів є дубильні речовини, переважно конденсовані — до 12% та антоціани: дельфінідин, мальвідин, петунідин, дельфінідин-3-О-самбубіозид, ціанідин-3-О-самбубіозид. У плодах містяться вуглеводи: глюкоза, фруктоза, сахароза, пектин; органічні кислоти: лимонна, яблучна, молочна, хінна, щавлева, бурштинова; вітаміни: аскорбінова кислота — 20–75 мг%, тіамін, нікотинова кислота, каротин; ефірна олія; тритерпеноїди: урсолова кислота; феноли та їхні похідні: гідрохінон, асперулозид, монотропеозид; катехіни: галокатехін, епікатехін, епігалокатехін, епігалокатехінгалат; гідроксикоричні кислоти: кавова, хлорогенова; флавоноїди: гіперин, астрагалін, кверцитрин, гіперозид, ізокверцитрин, рутин; стильбен ресвератрол; макро- і мікроелементи. У насінні знайдена жирна олія; вищі карбонові кислоти: лінолева, пальмітинова, стеаринова; білки — близько 18%; амінокислоти. У листі містяться дубильні речовини, переважно конденсовані — до 20% та антоціани: ціанідин, дельфінідин, мальвідин, петунідин, мальвідин-3-рамнозид-5-глюкозид, дельфінідин-3-рамнозид-5-глюкозид; феноли та їх похідні: гідрохінон, арбутин — 0,4–1%, метиларбутин, асперулозид, монотропеозид; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: кавова, хлорогенова; катехіни: (±) епікатехін, (+) галокатехін, (–) епігалокатехін; флавоноїди: кемпферол, гіперин, астрагалін, кверцетрин, гіперозид, ізокверцитрин, авікулярин, мератин, рутин; лимонна кислота; ефірна олія; тритерпеноїди: β-амірин, олеанолова, урсолова кислоти; алкалоїд муртин; вітаміни: аскорбінова кислота — 250 мг%, вітаміни групи В; воски — 0,19 — 0,32%; макро- і мікроелементи: K, Ca, S, P, Cl, Ba, Br, V, I, Co, Fe, Mn, Cu, Mo, Se.

Плоди чорниці використовують у вигляді відвару який має в’яжучу, антисептичну, протизапальну (при діареї, ентероколіті) та загальнозміцнювальну, детоксикаційну, полівітамінну, антианемічну дію. Антоціани мають капілярозміцнювальну, антиоксидантну дію, покращують мікроциркуляцію, тому показані при атеросклерозі та інших захворюваннях серцево-судинної системи. Вважається безпечним використання відвару плодів у дітей віком старше 2 років при проносі. Екстракт плодів входить до складу препарату Вітрум форайз форте та БАД, зокрема Стрікс, Космовіт, Спектрофарм, які покращують гостроту зору та пам’ять. У нар. медицині відвар плодів застосовують при сечокам’яній і жовчнокам’яній хворобах, при виразковій хворобі шлунка, ревматизмі, подагрі, псоріазі, для полоскання ротової порожнини при стоматитах, фарингітах, ангіні, зовні — при екземі, дерматитах, опіках. Пагони мають гіпоглікемічні властивості й використовуються при легких формах цукрового діабету, входять до складу збору Арфазетин. У нар. медицині використовують відвар пагонів та відвар плодів при пієлітах, циститах, уретритах, а також при атонії сечового міхура, сечокам’яній і жовчнокам’яній хворобах, кишкових коліках та геморої, які мають в’яжучу, сечогінну, уросептичну дію. Плоди їстівні у свіжому, сухому і переробленому вигляді, їх використовують у харчовій та лікеро-горілчаній промисловості, для дублення шкір, як барвник. Медоносна і кормова рослина.

БСЭ — М., 1978. — Т. 29; Макро- і мікроелементи брусниці, буяхів, чорниці та мучниці // Фармац. журн. — 2004. — № 3; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Часть 1 — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae; Часть 2 — Дополнения к 1–7 т. — СПб., 1996; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.


Інші статті автора