ПОЙКІЛОЦИТОЗ (лат. poikilocytosis < грец. poikilos — картатий, різнобарвний + kytos — посудина, ємність, клітина) — зміна форми еритроцитів різного ступеня вираженості порівняно з дисковидною, що в нормі є найважливішою ознакою їх патологічної зміни. На відміну від анізоцитозу П. розвивається при виражених анеміях і є більш несприятливою ознакою. Лише деякі типи форм еритроцитів є специфічними для конкретних патологій. До них належать мікросфероцити — специфічні клітини спадкоємного мікросфероцитозу — хвороби Мінковського — Шоффара; серпоподібні клітини, характерні для серпоподібно-клітинної анемії. Інші зміни форми еритроцитів: мішенеподібні клітини, акантоцити, стоматоцити, еліптоцити, дакріоцити тощо — можуть з’являтися при різних патологічних станах.
Бышевский А.Ш., Терсенов О.Л. Биохимия для врача. — Екатеринбург, 1994; Иньков А.Н. О чем говорят анализы. — Ростов-на-Дону, 2000; Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи. — М., 1998; Лабораторные методы исследования в клинике / В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др. — М., 1997; Цынко Т.Ф. Диагностика заболеваний по анализам крови и мочи. — Ростов-на-Дону, 2004.