СЕКУРИНЕГА

СЕКУРИНЕГА (Securinega Comm.) — рід квіткових рослин родини молочайних Euphorbiaceae (від лат. securis — сокира и nego — протистояти). Об’єднує 6 видів: S. buxifolia Mull. Arg., S. leucopyrus (Willd.), S. ramiflora Mull.Arg. S. suffruticosa (Pall.) Rehder, S. tinctoria (L.), S. virosa (Roxb. Ex Willd), з них офіцинальна Секуринега напівкущова (С.н.), рос. Секуринега полукустарниковая, англ. Securínega suffruticósa. С.н. — дводомний розлогий кущ завв. 1,5–3 м із численними прямими тонкими голими гілками. У культурі та в районах із суворими зимами — це напівкущ, який щорічно обмерзає майже до кореневої шийки. Молоді пагони світло-жовті, на старих гілках кора сірувата. Листки чергові, короткочерешкові, еліптичні або овально-ланцетні, 1,5–7 см завд., 0,6–3,5 см завш., на верхівці заокруглені. Квітки одностатеві — із простою чашечковидною оцвітиною, зеленувато-жовті або зелені, пазушні: чоловічі квітки на коротеньких ніжках по 2–15 у пучку, жіночі — здебільшого поодинокі на довших (до 10 мм) ніжках. Плід — тригніздна коробочка із шістьма насінинами. Насіння гладеньке, тупотригранне, з тонкою шкіркою. Цвіте в червні — липні. Дико росте на Далекому Сході РФ, Східному Сибіру, Кореї. На території України її вирощують у садах і парках як декоративну. Для одержання сировини природні зарості не використовують. У культивованих рослин заготовляють слабоздерев’янілі однорічні пагони від початку цвітіння до плодоносіння (з червня по вересень) 2–3 рази за сезон у міру їх наростання. Для медичних потреб використовують висушені молоді, слабоздерев’янілі верхівки пагонів С.н. (Securinegae сormus). Заготовляють пагони з пуп’янками, квітками або плодами. Сушать у затінку чи в сушарках при температурі 50–60 °С.

Рослина містить фенолкарбонові кислоти та їх похідні: у гілках — галову кислоту, корилагін, теркатаїн, геранін. Ізокумарини: у гілках — бергенін, норбергенін, 4-галоізобергенін, 11-галоїлнорбергенін. Флавоноїди: у гілках до 5%, рутин, ізокверцитрин. Катехіни: у гілках — (+)-катехін, галокатехін. Лактони: у гілках — (+)-аквілегіолід. Алкалоїди: в листі до 1%; в коренях, пагонах, деревині — секуринін, ent-філантидин, алосекуринін, 4-епіфілантин, секуритинін (–)-15β-етокси-14,15-дигідровіроалосекуринін, 14,15-дигідросекуринін, віроалосекуринін, секуринол А, філантидин, секуринол, секуриноли В, С, суфрутикодин, суфрутиконін, секуринегін, дигідросекуринін, віросекуринін, 14,15-дигідровіросекуринін, 15α-метоксифілохризин. Вищі аліфатичні спирти: в листі — н-триаконтанол. Вищі жирні кислоти: в насінні — 12-гідроксигептадеканова, 12-гідроксиейкозанова. Усі органи С.н. містять хінолізидинові алкалоїди: секуринін (0,15–0,4%), суфрутикодин, суфрутиконін, алосекуринін, дигідросекуринін, секуринол А, В, С, вміст суми алкалоїдів у листі 0,38–0,8%, у пагонах — до 0,19%. Стебла та листя містять дубільні речовини, рутин, крохмаль, амінокислоти аргінін, глутамін, аланін, пролін, γ-аміномасляну кислоту, тирозин, валін, лейцин.

Securinega.eps

Екстракт із листя С.н. збуджує ЦНС, підвищує АТ, робить частішим дихання, збільшує амплітуду серцевих скорочень. Фармакопейний препаратом є секуриніну нітрат (аналептичний ЛП), що входив до ДФ ІХ та Х, підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, за характером дії близький до стрихніну. Порівняно зі стрихніном він більш активний і менш токсичний (у 8–10 разів). В експерименті екстракт пагонів виявляє протипухлинну активність, спиртовий екстракт пагонів пригнічує метастатичний процес при карциномі легень Льюїса.

Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. — М., 1976; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России: Дикорастущие цветковые растения, их компонентный состав и биологическая активность. Т. 2. Семейства Actinidiaceae — Malvaceae, Euphorbiaceae — Haloragaceae / Отв. ред. А.Л. Буданцев. — СПб.–М., 2009.