Папайя (Carica papaya L.) — пальмового вигляду дерево, завв. 6 м з родини папаєвих — Caricaceae; лат. carica — назва інжиру; papaya — латинізована малабарська назва рослини; рос. назва — папайа, дынное дерево.
Походить з Центральної й Південної Америки; культивується в тропічних країнах як фруктове дерево. Стовбур прямий, негалузистий, зелений, трав’янистий, порожнистий, у верхній частині — з численними великими пальчасторозсіченими листками на довгих черешках. Для рослини характерна кауліфлорія; жіночі квітки до 4 см в діаметрі; чоловічі квітки набагато дрібніші, до 1,5 см у діаметрі, зібрані в китиці, з 10 тичинками; квітки третього типу двостатеві. Також іноді зустрічаються квітки перехідних типів — від двостатевих до одностатевих, з різним ступенем розвитку чоловічих і жіночих ознак. Жіночі квітки густо обліплюють усю верхню частину стовбура.
Плоди за розмірами і формою схожі на диню масою до 5 кг, з соковитим жовтогарячим м’якушем, всередині з чорним насінням. Зелені плоди отруйні завдяки вмісту алкалоїдів, стиглі — їстівні. Усі органи рослини містять латексні трубки з молочним соком багатим на ферменти. Сік починають збирати у 2–3-місячних зелених плодів і до початку їх пожовтіння. Роблять неглибокі (1–2 мм) надрізи або проколи на кінці плода. Зібраний сік одразу сушать на сонці. З однієї рослини при одноразовому зборі добувають 10–40 г латексу за місяць і 500–600 г за рік.
Латекс містить ферменти — папаїн (20%), хімопапаїн і лізозим, також смоли, органічні кислоти, цукри, вітаміни. В плодах ідентифіковані бензилтіокарбамін, псевдокарпаїн, каротиноїди, жирна олія, мікро- і макроелементи (K, Mg, Ca, Fe, Mn, Ni, Cu, Zn, Cr, Pb, Se, I, B, Br). З латексу одержують препарати Лікозим і Карипазин. Лікозим (суміш пептидаз і протеїназ, зокрема протеолітичних ферментів папаїну, хімопапаїну, а також муколітичного ферменту лізоциму) з протеолітичною, антикоагулянтною й протизапальною дією застосовують місцево (електрофорез, очні краплі) та парентерально в ортопедії, нейрохірургії, офтальмології для розсмоктування ексудатів і сполучної тканини, лікування міжхребцевого остеохондрозу. Протеолітична активність 1 мг карипазину (сума папаїну, хімопапаїну А і В, пептидаз А і В) повинна бути ≥3,5 одиниці дії. Препарат розщеплює некротизовані тканини, розріджує в’язкий секрет, ексудат. Наближається за дією до трипсину і хімотрипсину. Вживають тільки за призначенням лікаря.
До папаїну за специфічністю дії наближається бромелаїн, який одержують зі стебел ананаса (див. Ананас). Папаїн і бромелаїн входить до складу комплексних препаратів, які використовуються як засоби системної ензимотерапії (вобензим) або для покращання процесів травлення (мексаза). У медицині Східної Європи плоди вживають з метою антибактеріальної, в’яжучої, діуретичної, антигельмінтної й антиамебної дії. В тропічних країнах використовують листя папайї, яке виявляє заспокійливу дію при порушенні травлення; настій квіток вживають при кашлі, вони пом’якшують горло й голосові зв’язки.
Энциклопедический словарь лекарственных растений и препаратов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева. — СПб., 2002; Энциклопедия лекарственных растений. — М., 2003; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005.