ПАМ’ЯТЬ ІМУННА — здатність імунної системи відповідати на повторне проникання антигенів швидким розвитком специфічних реакцій за типом повторної імунної відповіді. До клітин пам’яті відносять популяцію Т- і В-лімфоцитів, тривалість життя яких може становити місяці й роки. Т-клітини пам’яті утворюються при первинній імунній відповіді. Вони специфічно розпізнають антигени та беруть участь в імунній відповіді при його повторному потраплянні. Більшість клітин пам’яті мають функції Т-лімфоцитів, експресують CD-4 та розпізнають антигени тільки на антигенпрезентуючих клітинах, зв’язаних з комплексом MHC-11. В-лімфоцити після антигенної стимуляції перетворюються на плазматичні клітини, що інтенсивно синтезують імуноглобуліни та клітини пам’яті. Клітини пам’яті не гинуть після контакту з антигеном, а продовжують існувати, стають імунологічно націленими на цей антиген. Специфічна імунологічна націленість клітин пам’яті зумовлює швидкий розвиток анамнестичної реакції (син.: бустер-ефект), повторне відторгнення трансплантату. Бустер-ефект визначають як швидку та посилену імунну відповідь після повторного введення антигену. Імунна система здатна не тільки пізнавати чужі антигени при первинному потраплянні в організм, але й швидко розрізняти їх при повторному контакті. Здатність зберігати імунологічну пам’ять пояснює надійність та тривалість імунітету проти багатьох антигенів. Відповідальні за це явище клітини пам’яті (memory cell, англ.) представлені лімфоцитами. Після повторного контакту з антигенами вони негайно проліферують та трансформуються у плазматичні клітини, які синтезують IgG. Молекулярні основи П.і. знаходяться ще на стадії вивчення. В організмі постійно відбувається бустер-ефект, що є основою імунобіологічного захисту. Внаслідок постійного контакту з мікробами розвивається природний імунітет, що цілеспрямовано підтримується за допомогою вакцин. Якщо контакти з антигенами відсутні, то в організмі не формується імунобіологічний захист, він гине від збудників, що викликають інфекційні хвороби. Прикладом цього може бути експеримент на тваринах, які знаходилися в стерильних умовах. Але багатократна дія антигену може призвести до розвитку патологічних станів. Так, при спадковій схильності можуть розвиватися алергічні реакції. Повторні вагітності Rh(-) жінок з Rh(+) плода можуть викликати гемолітичну хворобу новонароджених. Ефект П.і. є основою вакцинопрофілактики багатьох інфекційних захворювань. Для цього проводять вакцинацію, а через деякий інтервал — ревакцинацію. Напр., вакцинопрофілактика дифтерії включає повторні ревакцинації з інтервалом 5–7 років.
Иммунология / Под ред. Г. Бундшу. — К., 1981; Иммунология / Под ред. У. Пола. — М., 1989.