СУЛЬФАДІАЗИН

СУЛЬФАДІАЗИН (Sulfadiazinum), 4-Аміно-N-(піримідин-2′-іл)бензолсульфонамід.

C10H10N4O2S                                   Мол. м. 250,3

Sulfadiazinum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий, ледь жовтий або рожево-білий порошок або кристали, практично нерозчинний у воді, ацетоні, дуже малорозчинний у спирті. Розчиняється у розчинах лугів і в розбавлених розчинах неорганічних кислот. Тпл — 123–127 °С. Зберігають у щільно закупореній тарі у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають Тпл; методом ТШХ в УФ-світлі; за реакцією утворення азосполуки з β-нафтолом; з розчином барію хлориду після обробки азотною кислотою (реакція на сульфат-іон). Кількісно визначають нітритометричним титруванням у присутності хлороводневої кислоти, момент еквівалентності визначають потенціометрично.

Фармакологічна група. D06B A01, J01E C02 — протимікробні препарати (сульфаніламіди).

Фармакологічні ефекти. Бактеріостатична дія широкого спектра: активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій (стафілококів, ешерихій колі, протею тощо), грибків роду Candida.

Застосування. Місцево — поверхневі рани та опіки зі слабкою ексудацією, трофічні виразки, пролежні, виразки, які не загоюються, садна, пересадка шкіри, кератомікози; резорбтивно — пневмонія, церебральний менінгіт, стафілококовий і стрептококовий сепсис та інші інфекційні захворювання (див. Сульфаніламіди).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Справочник ВИДАЛЬ. Лекарственные препараты в России. — М., 2001; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1; Martindale. The Extra Pharmacopoeia / 28 Ed, London, 1982.