САМООРГАНІЗАЦІЯ

САМООРГАНІЗАЦІЯ — уміння людини так організувати свою діяльність, щоб найповніше реалізувати свій творчий потенціал за умов відповідної ситуації. Головною ознакою С. є вміння налаштуватися на діяльність і підтримувати працездатний стан протягом тривалого часу без застосування вольових зусиль. Для спеціалістів фармації С. є суттєвою складовою психологічної компоненти їх професійної компетенції, адже виконання ними їх посадових обов’язків відрізняється підвищеною стресовою напруженістю та підвищеними вимогами до безпомилкової діяльності. С. — складова процесу управління на рівні окремої особистості. Її функція полягає в мобілізації на досягнення мети управління людини 5 основних різновидів ресурсів: психологічних (енергетичних), інформаційних, матеріальних, фінансових і часу. Для успішної організації психологічних (енергетичних) ресурсів важливою є самомотивація (або за термінологією Г.А. Маслоу — самоактуалізація), або — внутрішня мотивація, в якій людина виступає суб’єктом управління та реалізує свій індивідуальний сенс життя. Запорукою успіху в самомотивації виступає духовний розвиток, удосконалення ціннісної загальнолюдської орієнтації та розвиток вольової сфери для ефективної реалізації творчого потенціалу у 5 основних сферах соціального життя: сім’ї, виробничому колективі, колі професійного спілкування (у спеціалістів фармації — з відвідувачами аптек), друзів і широкому колі соціальних контактів — як фізичних, так і віртуальних. Інформаційні ресурси упорядковуються за допомогою розумово-інтелектуального розвитку, постійного підвищення кваліфікації як у професійному, так і загальноосвітньому напрямах. Матеріальні й фінансові ресурси є засобами досягнення професійних і життєвих цілей, і їх застосування має бути оптимізовано за якістю і кількістю (за принципом Оккама — «нічого, крім необхідного»). Використання ресурсів часу спеціалісти з теорії управління рекомендують оптимізувати за допомогою тайм-менеджменту, щоб знешкодити вплив хронофагів.

Досягненню оптимального стану С. можуть допомогти регулярна практика психогігієни та засоби позитивного нейролінгвістичного програмування, корисного для оптимізації управлінських установок, які формують підсвідому (автопілотну) основу професійної та особистісної поведінки людини.

Кожухова Т.В. Доровский А.В. Стресс в профессиональной фармацевтической деятельности. — Х., 2007; Маслоу Г.А. Дальние пределы человеческой психіки. — М., 2002; Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М., 2002; Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління та економіки / За ред. В.П. Черних. — Х., 2001; Управління фармацією: Підруч. / За ред. В.М. Толочка. — Х., 1997.