СОЦІАЛЬНА ФАРМАЦІЯ

СОЦІАЛЬНА ФАРМАЦІЯ — інтегративна прикладна наука, яка розглядає соціальні відносини в межах фармацевтичної діяльності в ринкових умовах. Іншими словами, С.ф. вивчає стан надання фармацевтичної допомоги та фармацевтичних послуг, обґрунтовуючи комплекс організаційно-економічних, медико-фармацевтичних, соціально-суспільних заходів у соціальному, науковому та гуманітарному напрямах, які спрямовані на збереження, зміцнення й відновлення здоров’я людей шляхом використання ЛП, медичних виробів та інших товарів відповідно до вимог Належної аптечної практики та Етичного кодексу фармацевтичних працівників України.

С.ф. вивчає соціальні проблеми в суспільстві та у сфері фармацевтичної діяльності, розглядаючи їх у соціальному, науковому, гуманітарному напрямах.

Предметом С.ф. є здоров’я громадян, вивчення залежності від впливу комплексу соціальних, психологічних, екологічних чинників. С.ф. поєднує фармацію з економікою, правом, соціологією, політологією, психологією, інформатикою, менеджментом, демографією й статистикою та іншими науками, характеризує стан здоров’я населення, ефективність діяльності системи охорони здоров’я й фармацевтичного забезпечення населення.

У полі зору С.ф. є дослідження фармакоекономіки, фармакоепідеміології, фармацевтичного нагляду, соціально-поведінкових аспектів здоров’я, якості життя, управління фармацевтичною сферою, маркетингу та економіки у фармації. С.ф. є теоретичною основою організації фармацевтичної діяльності та системи державних і громадських заходів правового, організаційного, соціально-економічного, наукового, культурно-освітянського, санітарно-епідеміологічного, медичного, технічного характеру, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я людей, запобігання і лікування хвороб, подовження тривалості життя та працездатності, забезпечення сприятливих для здоров’я умов побуту та праці, гармонійного фізичного і психічного розвитку людини.

Отже, С.ф. можна розглядати як міждисциплінарну та міжгалузеву науку, яка поєднує фундаментальні, клінічні та соціологічні науки, де можлива реалізація фармацевтичних професій на соціальному рівні, з урахуванням впливу законодавства на фармацевтичну діяльність, здоров’я населення, економіки країни, рівня підготовки та наявності фахівців, комплаєнтність пацієнта.

С.ф. як напрямок була заснована у 50-х роках ХХ ст., найбільшого розвитку набула у 70–80-ті роки ХХ ст. у Великобританії як наслідок наукових досліджень соціальних потреб населення, рівня розвитку системи охорони здоров’я, визначення пріоритетних напрямів у підготовці фармацевтичних фахівців та у США — шляхом упровадження в навчальний процес фахівців фармації соціально орієнтованих дисциплін та поступової їх трансформації до С.ф. В Україні становлення С.ф. як організаційного, наукового та освітянського напряму почалося зі створення у 2011 р. першої на теренах СНД кафедри у структурі НФаУ, яку очолила професор А.А. Котвіцька.

Основним завданням кафедри С.ф. стала актуалізація соціальних проблем освітньої та наукової діяльності в галузі фармації. Наукові дослідження кафедри спрямовані на вдосконалення аспектів надання фармацевтичної допомоги населенню в сучасних умовах та проведенні науково-дослідних робіт за такими напрямами: обґрунтування соціально ефективних механізмів забезпечення доступності фармацевтичної допомоги населенню, зокрема запровадження обов’язкового медичного страхування та реімбурсації вартості ЛП; людина — суспільство — ліки — фармацевтична допомога — сфери взаємозв’язку; нормативно-правове регулювання фармацевтичної діяльності; морально-етичні принципи фармацевтичної діяльності; соціальні тенденції маркетингу у фармації; фармакоекономічні аспекти лікування соціально значущих захворювань; соціальна відповідальність бізнесу у фармації; історичні аспекти соціальної фармації в Україні; організація фармацевтичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій; соціально-психологічні аспекти фармацевтичної діяльності; проблеми організації фармацевтичного забезпечення сільського населення; фармацевтична інформація — сучасний стан інформаційного забезпечення фармацевтичної діяльності; аналіз медико-соціальних вимірювачів та показників здоров’я населення.

Болокіна Н. Право на соціальне забезпечення в Україні: проблеми термінів і понять // Право України. — 2000. — № 4; Бочкарев Б.Г., Кабакова Т.И., Гацан В.В. Анализ использования лекарственных препаратов при оказании населению услуг скорой и неотложной медицинской помощи // Соціальна фармація в Україні: стан, проблеми та перспективи: Матер. Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. за уч. міжнар. спец., м. Харків, 3 квіт. 2013 р. / ред. кол.: А.А. Котвіцька та ін. — Х., 2013; Котвіцька А.А. Методологія соціальної справедливості фармацевтичного забезпечення населення // Фармацевтичний журнал. — 2008. — № 2; Котвіцька А.А., Кубарєва І.В., Кононенко О.В. Особливості викладання дисципліни «Соціальна економіка у фармації» для магістрів фармації у НФаУ // Фармацевтичний часопис. — 2013. — № 2; Котвіцька А.А., Лобова І.О. Дослідження соціально-епідеміологічних показників населення України внаслідок хвороб системи кровообігу на державному та регіональному рівнях // Вісник фармації. — 2012. — № 4(72); Немченко А.С., Котвіцька А.А. Наукове обґрунтування принципів функціонування системи лікарського забезпечення населення та визначення її соціальної ефективності // Фармаком. — 2007. — № 2; Соціальна фармація як складова системи фармацевтичного забезпечення населення та міждисциплінарна наука / А.А. Котвіцька, І.В. Кубарєва, О.О. Суріков, А.В. Волкова // Соціальна фармація в Україні: стан, проблеми та перспективи. — Х., 2013; Malovecká I., Foltán V., Mináriková D. Health service research in social pharmacy focused on efficiency and other outcomes of organizations providing pharmaceutical care // Соціальна фармація в Україні: стан, проблеми та перспективи. — Х., 2013.


Інші статті автора