СТРАХОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

СТРАХОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (компанія, фірма) — суб’єкт підприємницької діяльності, який функціонує на підставі одержаної ліцензії та здійснює страхову діяльність відповідно до чинної в Україні законодавчо-правової бази. С.о. як страховик бере на себе зобов’язання за певну плату відшкодувати страхувальникові та іншим учасникам страхового ринку заподіяний страховим випадком збиток або виплатити страхову суму. Діяльність С.о. (компанії, фірми) регламентують закони України «Про страхування» та «Про господарські товариства», а також Постанова ВР, міжнародні нормативи та вимоги Варшавської конвенції (1929 р.), Європейської системи «Зелена картка» та інших організацій. С.о. є основою інституційної та територіальної структури страхового ринку (див. Страховий ринок). Їх можна класифікувати за різними критеріями: за характером власності (державні або публічні; приватні; колективної та змішаної форми власності); за спеціалізацією страхової діяльності (страхування життя, майна, автотранспортна, морська, авіаційна та ін.); за організаційною структурою (акціонерні, повні, командитні товариства з обмеженою відповідальністю); за розміром статутного фонду та обсягом надходжень страхових премій; за територією обслуговування (місцеві, регіональні, національні, транснаціональні). Сукупність С.о., які функціонують у певному економічному середовищі, утворюють страхову систему. С.о. в своїй організаційній структурі, крім головної організації (офісу), можуть створювати філії, представництва, агентства та інші підрозділи, що діють відповідно до Положення про порядок здійснення страхової діяльності. На вітчизняному страховому ринку С.о., що здійснюють операції з добровільного медичного страхування, представлені недостатньою мірою. Цей факт є наслідком дії різних чинників як спеціального, так і соціально-економічного характеру (правова невизначеність з упровадження обов’язкового медичного страхування; відсутність досвіду організації добровільного медичного страхування в ринкових умовах; особливості менталітету громадян України).

ЕЕ: У 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К., 2002; Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. — К., 1998; Внукова Н.М. Практикум із страхування. — Вип. 1. — К., 1998.