СКУМПІЯ ЗВИЧАЙНА

Скумпія звичайна (Cotinus coggygria Scop.), або скумпія шкіряста, — рослина родини сумахових (лат. Anacardiаceae). Родова назва від грец. kotinos — дика маслина; coggygria — грец. назва рослини kokkygea. У народі називають жовтушником, шкіряним деревом, фарбувальником (за фарбувальні властивості кори), матрачем і перуковим деревом (за схожі на перуку квітконосні волоті). Росте в горах, по кам’янистих схилах, між чагарниками в південних районах України, в Криму, Росії, на Кавказі.

Чагарник або деревце з густою кулястою кроною з жовтою деревиною, завв. до 5 м, віком до 80–100 років. Коренева система поверхнева. Пагони при надрізі виділяють молочний сік. Листки скумпії звичайної прості, почергові з довгими черешками, без прилистків, цільнокраї або дрібнозубчасті, яйцеподібні або оберненояйцеподібні, світло-зеленого кольору, восени від жовто-помаранчевого до червоного забарвлення. Квітки рослини дрібні (діаметром 3–5 мм), зібрані в перисте суцвіття волоті, тичинкові або двостатеві, оцвітина подвійна, чашечка п’ятилисткова, віночок п’ятипелюстковий, тичинок п’ять, зав’язь тригніздна верхня, розпускаються в травні. Після опадання стерильних квіток квітконіжки їх видовжуються, вкриваються білими, рожевими, зеленими волосками, надаючи суцвіттю декоративного вигляду. У південних районах скумпія звичайна цвіте кілька разів за сезон. Плід — суха оберненояйцеподібна кістянка, що дозріває в липні–серпні. Розмножується насінням і вегетативно.

Листя скумпії звичайної містить галотанін (до 25%), вільну елагову та галову кислоти, метиловий ефір галової кислоти, флавоноїди (кверцетин, флавон мірицетин, мірицитрин, фустин, фізетин), силіцієву кислоту, глікозидні сполуки та ефірну олію (0,1–0,2%), до складу якої входять камфен, мірцен, лимонен, α-пінен, ліналоол, 1-терпінеол. У стеблах міститься флавоноїд фізетин.

Листя входило до Фармакопеї СРСР VIII–X видань. Воно було сировиною для отримання медичного таніну у фармацевтичній промисловості.

Усі частини рослини знаходять широке застосування в нар. медицині. Відвар коренів має жарознижувальну дію, спиртові та водні витяжки деревини та листя проявляють бактерицидний ефект. Відвар коренів, листя й плодів використовують для полоскання при стоматитах, фарингітах. При контакті зі слизовою оболонкою або рановою поверхнею препарати викликають часткове згортання білків слизу або ексудату й утворюють плівку, яка захищає тканину від зовнішніх впливів. При цьому знижується больова чутливість, звужуються судини, зменшується секреція та запальні процеси. Препарати скумпії звичайної використовують також як антидот при отруєнні солями важких металів, у вигляді розчинів, компресів і мазей — зовнішньо при опіках, обмороженнях, виразках і пролежнях, у стоматології — для обробки ранової або обпаленої слизової оболонки порожнини рота при хімічних опіках, при катаральному і виразковому гінгівостоматиті, пародонтиті. У Болгарії відоме застосування при геморої, дизентерії, діареї, стоматитах, дерматомікозах.

Цікаві дані: деревина скумпії звичайної, навіть сира, горить практично без диму. Завдяки цій властивості її використовували кримські партизани під час Другої світової війни.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1989; Растительные ресурсы России: Дикорастущие цветковые растения, их компонентный состав и биологическая активность. Т. 3: Семейства Fabaceae — Apiaceae / Отв. ред. А.Л. Буданцев. — СПб.; М., 2010; Biological properties of the Cotinus coggygria methanol extract. / S. Matic, S. Stanic, S. Solujic et al. // Period biol. — 2011. — Vol. 113. — № 1; Chemical composition, antibacterial and antifungal activity of the essential oils of Cotinus coggygria from Serbia / M. Novakovic, I. Vuckovic, P. Janackovic et al. // J. Serb. Chem. Soc. — Belgrade, 2007. — Vol. 72. — № 11.


Інші статті автора