СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ — процес формування довгострокових цілей та стратегій для всього підприємства або його підрозділів шляхом зіставлення ресурсів, що має підприємство, та його можливостей. Воно дає уявлення про стан фірми в певний час, про доцільність напрямків її розвитку і найбільш ефективні способи здійснення накреслених цілей. Процес С.п. складається з таких етапів: визначення місії та цілей організації; оцінка та аналіз зовнішнього середовища; управлінське обстеження сильних та слабких сторін; аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії, її реалізація; оцінка результатів. Оскільки сферою діяльності ФП є охорона здоров’я населення, то більшість із них свою місію формулює відповідним чином: напр., «Великі інвестиції в здоров’я нації» — місія «Фармацевтичної фірми «Дарниця» та ін. Цілі та завдання ФП мають бути конкретні, реальні, досяжні, взаємоузгоджені. Вони зазвичай передбачають розвиток організації, її стабільність, виживання та можуть стосуватись рентабельності, прибутковості, ринків, ефективності, інновацій, трудових ресурсів, споживачів тощо. У рамках С.п. розглядають чотири види управлінської діяльності: розподіл ресурсів, адаптація до навколишнього середовища, внутрішня координація, осмислення організаційних стратегій або організаційне стратегічне передбачення. Процес розподілу ресурсів містить розподіл обмежених організаційних ресурсів, таких як фонди, дефіцитні управлінські таланти, технологічний досвід. Адаптація до навколишнього середовища охоплює всі дії стратегічного характеру, які поліпшують стосунки організації з її оточенням. С.п. сприяє формуванню нових можливостей для організації шляхом взаємодії з державними органами і суспільством в цілому. Внутрішня координація — це координація стратегічної діяльності для відображення сильних і слабких сторін фірми з метою досягнення ефективної інтеграції внутрішніх операцій. Усвідомлення організаційних стратегій передбачає розвиток мислення менеджерів на основі формування організації, котра враховує досвід минулих стратегічних рішень. Це дає можливість організації правильно скоригувати свій стратегічний напрямок і підвищити професіоналізм у галузі стратегічного управління. С.п. здійснюється за допомогою таких засобів, як тактика, політика, процедури, правила. Тактика — це короткотермінова стратегія, що узгоджується із загальними довгостроковими планами. Політика — це загальна настанова для дій і прийняття рішень, яка полегшує досягнення цілей. Політика формується на тривалий період і розглядається як кодекс законів організації. Процедури — виражені формальним чином стандартизовані вказівки, що описують спосіб дій у конкретній ситуації. Розробляються процедури на доповнення до політики і базуються на накопиченому досвіді. Типовим прикладом процедури на фармацевтичному виробництві є технологічний регламент виробництва ЛП, який відображає специфіку отримання препарату і розробляється на кожне найменування продукту. Правила точно визначають, що повинно бути зроблено в специфічній окремій ситуації. Тобто, правила обмежують дії працівника, щоб гарантувати їх виконання лише певним способом (напр., на ФП — правила техніки безпеки, в аптеці — правила зберігання ЛП та ін.). Для фармацевтичної галузі С.п. має суттєве значення, тому що воно дає змогу зіставити можливості підприємства й умови ринку та реалізувати саме ту стратегію, яка дасть змогу досягти накреслених цілей. Найважливішого значення набуває розроблення стратегії «фармацевтичний продукт — ринок», яка передбачає аналіз можливостей розвитку нових фармацевтичних виробництв, вертикальної інтеграції, розвитку зовнішньоекономічної діяльності. При цьому основним фактором, що визначає стратегію виробничої програми, залишається потреба в ЛП, зумовлена захворюваністю населення, рівнем лікувально-профілактичної допомоги тощо.

Ансофф И. Стратегическое управление. — М., 1989; Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. — Вінниця, 2004; Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М., 1992; Мнушко З.Н., Дихтярева Н.Н. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. І. Менеджмент в фармации / Под ред. З.Н. Мнушко. — Х., 2007.