СТЕБЛО

СТЕБЛО (лат. caulis) — осьова частина пагона, іноді розглядається окремо як осьовий вегетативний орган вищих рослин необмеженого росту. На ньому містяться бруньки, листки, інколи квітки та плоди. Функції С.: провідна, опорна, вегетативне розмноження, місце відкладення запасних поживних речовин, резервна, для зелених стебел — фотосинтезувальна. С. є ЛРС (трава деревію, горицвіту, череди та ін.). Морфологічно С. поділяють: за ступенем здерев’яніння — на трав’янисті та дерев’янисті; за формою поперечного перетину (рис. 1а–е) — округлі (злаки), тригранні (осока повисла), чотиригранні (губоцвіті), багатогранні (щавель кінський), сплюснуті (опунція каманчська), крилаті (чина весняна) та ін.

steblo.eps

Рис. 1. Форми поперечного перетину С.: а — округле, б — тригранне, в — чотиригранне, г — багатогранне, д — сплюснуте, е — крилате

Анатомічна будова С. різноманітна. Виділяють три зони: зовнішня зона (покривна тканина) — епідерма трав’янистих С. або перидерма дерев’янистих С.; внутрішня зона — центральний (осьовий) циліндр або стела; між ними розташована зона первинної кори, до якої може входити коленхіма, паренхіма та ендодерма. Внаслідок діяльності первинних меристем утворюється первинна будова С. Такий тип будови характерний для рослин класу однодольних. У дводольних рослин виникає камбій, який утворює вторинні тканини, що призводить до вторинного потовщення. За характером розміщення провідних тканин виділяють 3 типи будови С. (рис. 2а–д): пучковий (усі однодольні та деякі трав’янисті дводольні), перехідний (більшість трав’янистих дводольних) та непучковий (деякі трав’янисті та всі дерев’янисті голонасінні та дводольні рослини).

steblo2.eps

Рис. 2. Типи анатомічної будови С.: а — пучковий (однодольні), б — пучковий (дводольні), в — перехідний, г — непучковий (трав’янисті), д — непучковий (дерев’янисті)

Для С. однодольних характерний пучковий тип будови, якому притаманна відсутність або слабкий розвиток первинної кори, безладне розташування закритих колатеральних пучків уздовж центрального циліндра. У дводольних трав’янистих зустрічаються всі 3 типи анатомічної будови С., характерними рисами є наявність субепідермально розміщеної коленхіми, камбію, чітко відокремленої серцевини. Для С. дводольних дерев’янистих рослин характерний лише непучковий тип будови з наявністю утвореної фелогеном перидерми, а в подальшому — кірки і річних кілець у ксилемі.

Бавтуто Г.А., Ерей Л.М. Практикум по анатомии и морфологии растений. — Минск, 2002; Бавтуто Г.А., Еремин В.М., Жигар М.П. Атлас по анатомии растений. — Минск, 2001.