СТАНДАРТНІ ФАРМАКОПЕЙНІ РОЗЧИНИ

СТАНДАРТНІ ФАРМАКОПЕЙНІ РОЗЧИНИ — це водні розчини промислового виробництва деяких лікарських речовин у точно визначеній концентрації, вказаній у відповідних статтях ДФУ. До них належать розчини твердих, рідких та газоподібних речовин: розчин аміаку, пероксид водню, рідина Бурова, розчин калію ацетату, кислота хлоридна, формалін та ін. При приготуванні рідких лікарських форм з перелічених С.ф.р. керуються вказівками ДФУ та положеннями «Інструкції щодо приготування в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем» (наказ МОЗ України від 07.09.1993 р. № 197). Ці рідини легко змішуються з водою, тому їх розчини готують безпосередньо у флаконі для відпуску, в який спочатку відмірюють воду, а потім додають розраховану кількість рідини.

Деякі С.ф.р. можуть прописуватися під умовною та хімічною назвами, від чого змінюється розрахунок їх кількості. Так, якщо в рецепті рідина виписана під умовною назвою (пергідроль, формалін, рідина Бурова, рідина калію ацетату), то при розрахунку С.ф.р. приймають за одиницю (100%). Якщо ж у прописі вказана хімічна назва (розчин водню пероксиду розведений 2,7–3,3% або концентрований 27,5–31,0%, розчин формальдегіду 36,5–37,5%, розчин алюмінію ацетату основного 7,6–9,2%, розчин калію ацетату 33–35%, розчин аміаку 9,5–10,5%, кислота оцтова 29,5–30,5% або 98%), то в розрахунках виходять із фактичної концентрації С.ф.р., використовуючи формулу:

X = V•Б/А,

де Х — об’єм С.ф.р., мл; V — об’єм розчину, який необхідно приготувати за прописом, мл; Б — прописана концентрація розчину, %; А — фактична концентрація С.ф.р., що підлягає розведенню, %. Кількість води очищеної в обох випадках розраховують як різницю між загальним об’ємом прописаного розчину і розрахованою кількістю С.ф.р. В аптеку може надходити формалін з меншим вмістом формальдегіду (до 25% включно), який дозволяють використовувати шляхом розведення з урахуванням фактичного вмісту формальдегіду. Для спрощення розрахунків в аптеках використовують коефіцієнт перерахунку КП=37/25=1,5 і замість фармакопейного формальдегіду 37% розчину з меншим вмістом формальдегіду необхідно взяти в 1,5 раза більше.

Стосовно розчинів кислоти хлоридної, то у всіх випадках, коли вона прописана без позначення концентрації або її розчину (з позначенням концентрації для внутрішнього вживання), для приготування використовують кислоту хлоридну розведену (8,3%), приймаючи її за одиницю (100%). Проте, враховуючи леткість хлориду водню, для підвищення точності приготовлюваних розчинів рекомендується користуватися внутрішньоаптечною заготовкою заздалегідь приготовленим розведеним розчином цієї кислоти (1:10) з концентрацією хлориду водню 0,83%. Такого розчину беруть у 10 разів більше проти прописаної кількості кислоти в рецепті. Кислоту хлоридну 25% використовують для приготування рідини Дем’яновича № 2 (для зовнішнього застосування проти корости). У розрахунках приймають її теж за одиницю (100%), але для роботи рекомендують використовувати розведену в 3 рази кислоту хлоридну 8,3%, взявши її втричі більше.

Якщо в рецепті лікар прописав розчин, не вказавши його концентрацію, то слід відпустити розчин водню пероксиду 3%, формальдегіду 37%, аміаку 10% тощо.

Інструкція по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем до наказу МОЗ України від 07.09.1993 р. № 197; Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек: Методичні рекомендації / За ред. О.І. Тихонова і Т.Г. Ярних. — К.: МОЗ України, 2005.