Еритроцитоз — стан, при якому відзначається підвищений вміст червоних кров’яних тілець (еритроцитів) на одиницю сироватки крові. При Е. концентрація еритроцитів у крові набагато перевищує норму. На цьому тлі зростає кількість гемоглобіну. Хоча Е. може мати і генетичне спадкове коріння, але може розвиватися і внаслідок різних патологій та хвороб внутрішніх органів. Напр., еритроцитоз може виникати як реакція компенсаторного характеру на кисневе голодування тканин у процесі розвитку вад серцевого м’яза або на легеневі захворювання. Збільшення кількості еритроцитів, що не має відношення до кисневого голодування, може розвинутися через певні ниркові захворювання або, напр., після пересадки донорської нирки. Е. у таких випадках виникає внаслідок занадто великої концентрації крові. Також на розвиток Е. може впливати виражена інтоксикація організму.
Референтні дані: кількість червоних кров’яних тілець у сироватці крові за відсутності Е. — ≈5 млн/мкл — для чоловічого організму; ≈4,6 млн/мкл — для жіночого організму.
Усі Е. поділяються на первинні та вторинні. Первинні Е. можуть мати вроджений або набутий характер. Е. вторинного походження розвивається на тлі певного захворювання. Основними загальними причинами розвитку цих станів можна вважати такі захворювання й стани, як нирковий полікістоз, захворювання Кушинга, водянка, ураження нирок. Крім усього іншого, Е. може розвинутися внаслідок впливу на систему крові кортикостероїдів або при лікуванні препаратами стероїдної групи.
Е. генетично спадкового характеру може розвиватися через патологічні зміни глобіну в гемоглобіні, що виникли через відхилення і порушення генетичного апарату; дефіцит у складі еритроцитів крові продуктів, що виділяються у процесі насичення киснем і відщеплення кисню від молекули гемоглобіну. Цей різновид Е. може розвиватися без будь-яких симптомів, а може виникати швидка стомлюваність, мігрень, тромби кровоносних судин, викликані високою в’язкістю крові.
Ускладнення при Е.: кисневе голодування тканин організму; прискорення утворення еритропоетину — гормону, який відповідає за формування еритроцитів у кістковому мозку; прискорення процесу клітинного розмноження еритроцитів у кістковому мозку. Підвищений рівень гемоглобіну не завжди становить небезпеку. Якщо гемоглобін підвищується, напр., після прогулянки, це свідчить про прекрасну компенсаторну здатність організму. Однак, якщо рівень гемоглобіну підвищується без видимих причин, то варто звернутися до лікаря та пройти обстеження.
Літ.: Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики. — М., 2010; Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник / Пер. с англ. В.Ю. Халатова; под ред. В.Н. Титова. — М., 2004; Лифшиц В.М., Сидельникова В.И. Медицинские лабораторные анализы: Справочник. — М., 2007; Михайлов И.Б. Настольная книга врача по клинической фармакологии: руководство для врачей. — СПб., 2010.