СПОЛУКА ХІМІЧНА

СПОЛУКА ХІМІЧНА — індивідуальна речовина, в якій атоми одного (наприклад H2 і O2) або різних (H3PO4, C2H5OH) хімічних елементів сполучені між собою певним типом хімічного зв’язку. Склад С.х. описують хімічними формулами, а взаємне розташування атомів — структурними формулами. С.х., однакові за складом, але різні за структурою називають ізомерами. Важлива ознака С.х. — їх однорідність, що відрізняє їх від механічних сумішей, а їх склад у більшості випадків є сталим і підпорядковується законам сталості складу і кратних співвідношень. Такі сполуки називають дальтонідами. С.х., які не підпорядковуються цим законам, називають бертолідами. Одержують С.х. внаслідок хімічних реакцій, при проходженні яких теплота може виділятися (екзотермічні реакції) або поглинатися (ендотермічні реакції). С.х. характеризуються певними фізичними та хімічними властивостями (Тпл, густина тощо) і за ними відрізняються від реагентів, з яких були одержані. На сьогодні відомо понад 10 млн органічних і неорганічних сполук.

БСЭ. — М., 1976. — Т. 24; Краткая химическая энциклопедия. — М., 1965. — Т. 4; Новий тлумачний словник української мови. — К., 2001. — Т. 3; СЭС. — М., 1981; УРЕ. — К., 1987. — Т. 3.