СПИРТИ ШЕРСТЯНОГО ВОСКУ

СПИРТИ ШЕРСТЯНОГО ВОСКУ, спирти ланоліну — неомилювана фракція ланоліну, що являє собою тверду або крихку воскоподібну масу від світло-жовтого до жовтого або бурого кольору зі слабким запахом, яку отримують при омиленні етерів ланоліну, попередньо очищених від кислот і інших домішок.

С.ш.в. нерозчинні у воді, гліколях і гліцерині; здатні розчинятися у 95% етанолі, повністю — у 25 частинах абсолютного етанолу і дуже легко — в етері, петролейному етері, хлороформі; частково розчиняються у мінеральних маслах з утворенням осаду. Відмічена висока розчинність С.ш.в. в рідких ланолінах, ізопропілміристаті й рослинних оліях. Повинні відповідати таким вимогам (за Фармакопеєю США): Тпл не <58 °С, кислотність не >2%, зола >0,15, кількість вільного холестерину не <30%, число ацетилювання 130–140, число омилення не >12, леткі речовин не >0,5. Фармакопеї деяких країн висувають більш жорсткі вимоги до С.ш.в., що пояснюється здатністю спиртів ланоліну до аутоокиснення; це призводить до зменшення кількості холестерину, розчинності, підвищення кислотного числа, зміни кольору тощо. Основними показниками якості С.ш.в. є кількісний вміст холестерину, а також супутніх домішок, лужних мил, мінеральних кислот і міді, які можуть бути наявні внаслідок їх отримання й очищення спиртів ланоліну. Склад С.ш.в. непостійний і залежить від складу вихідної сировини, способу отримання, ступеня очищення, терміну зберігання та інших чинників. Середня мол. м. суміші спиртів ланоліну коливається близько 377 і має такий склад: ланостеринів або дигідроланостеринів — 44,2%, холестерину — 3,2%, спиртів аліфатичних — 14,7%, діолів аліфатичних — 3,2%, вуглеводнів — 0,9%, ін. речовин — 4,5%. С.ш.в. належать до класу неіоногенних ПАР (гідрофільно-ліпофільний баланс 6,0–6,2), є емульгаторами другого роду. За емульгувальною здатністю значно перевищують ланолін, що зумовлено головним чином наявністю в них холестерину.

Широко використовуються у фармації та косметології для одержання стабільних емульсійних кремів і мазей, які мають естетичний білий колір та позбавлені запаху. За допомогою С.ш.в. можна надавати необхідної пластичності та певної текстури і консистенції косметологічній продукції. Вони мають добрі пом’якшувальні властивості, позбавлені подразливої дії на шкіру, не викликають алергічної реакції, а головне — забезпечують добрі пенетруючі властивості багатьох АФІ, перш за все, гормональних. Пояснюється це наявністю у С.ш.в. холестерину, який входить до складу шкірного жиру та мембран живих клітин, які містять ліпідний компонент, що складається із холестерину й фосфоліпідів, асоційованих у формі бімолекулярного шару (див. Ліпосоми). С.ш.в. використовують для приготування абсорбційних основ (їх прописи включені до фармакопей США, Англії, Індії та інших країн). Входять до складу очищувальних препаратів, лосьйонів, шампунів, різних кремів, засобів для обробки волосся, шкіри, а також губних помад. У фармації та косметології використовують різні похідні С.ш.в.

Оксіетильовані С.ш.в. — воскоподібні маси зі слабким запахом, забарвлені від світло-жовтого до світло-коричневого кольору. Вони стійкі до окиснення, не гідролізуються, здатні стабілізувати емульсії не тільки в кислому, але й в лужному середовищі; належать до класу неіоногенних ПАР, не змінюють свої властивості під дією електролітів, а також змін рН-розчинів. Незначні зміни температури не впливають на їх розчинність у воді. Здатні утворювати гелі з силіконовими рідинами і рослинними оліями (рициновою, льняною). Оксіетильовані С.ш.в. використовуються як емульгатори типу о/в, стабілізатори, солюбілізатори етерних олій, піноутворювачі (шампуні), у виробництві губних помад.

Ацетильовані С.ш.в. — прозорі маслянисті рідини з низькою густиною, темно-жовтого кольору. До їх складу входять 25% ацетату холестерину і 0,5% вільного холестерину. Ацетильовані С.ш.в. використовують як пластифікатор, при виробництві аерозолів для волосся, губних помад, а також як розчинник і носій малорозчинних АФІ.

Ацетильовано-етиксильовані С.ш.в. — це рідкі фракції С.ш.в. із закисом етилену, отримані шляхом ацетилювання. Вони розчиняються у воді, етанолі, ізопропанолі, органічних розчинниках і касторовій олії. У фармацевтичній практиці використовуються як солюбілізатори різноманітних лікарських речовин (антисептиків, вітамінів, ефірних олій); у косметології при виробництві аерозолів, антиперспірантів.

С.ш.в., етерифіковані рицинолевою кислотою, є гідрофобними в’язкими рідинами, розчинними у рослинних оліях, мінеральних маслах і рідких силіконах. Їх застосовують як пластифікатори для складних систем восків, диспергаторів, пігментів і розчинників для гідрофобних речовин.

С.ш.в., етерифіковані рициноловою кислотою, і ацетильовані використовують у косметології при виготовленні губних помад. Завдяки ацетилюванню вільних гідроксильних груп посилюються гідрофобні властивості, що приводить до поліпшення пом’якшувальних і абсорбційних властивостей.

С.ш.в., етерифіковані лінолевою кислотою, — в’язкі речовини коричневого кольору, які добре розчиняються в мінеральних, силіконових маслах, рослинних оліях, етанолі й ізопропанолі. Для більшості з них характерні такі показники: кислотне число не >5, зола не >0,2%, леткі речовини не >0,2%, йодне число — 110–130, число омилення — 90–105, щільність при 25 °С, 0,890–0,915, в’язкість при 25 °С 100–120. Вони мають пом’якшувальну та абсорбційну дію. Саме тому їх застосовують у нічних кремах, у мазях, які містять гормональні речовини, у рідинах для вмивання.

Башура Г.С., Глузман М.Х.. Лабунский Э.В. и др. Исследование эмульгирующих и реологических свойств ланолина и его составных частей / Фармация. — 1968. — № 2; Жогло Ф., Возняк В., Попович В. та ін. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм: Довідковий посібник. — Львів, 1996; Перцев И.М., Котенко А.М., Чуешов О.В. и др. Фармацевтические и биологические аспекты мазей: Монография / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 2003; Цагареишвили Г.В., Башура Г.С., Ляпунов Н.А. Ланолин и его производные в фармацевтической и косметологической практике. — Тбилиси, 1976.