РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ — це система управління ризиками, яка за допомогою сукупності методів, прийомів і заходів дозволяє прогнозувати ризики, визначити їхні ймовірні розміри і наслідки, запобігти чи мінімізувати пов’язані з ними втрати. Р.-м. включає стратегію і тактику управління. Завданням тактики управління є вибір оптимального рішення та найбільш прийнятних у певній господарській ситуації методів і прийомів управління. Система Р.-м. складається з двох підсистем: об’єкт управління та суб’єкт управління. До об’єктів управління належить безпосередньо ризик, ризиковані вкладення капіталу й економічні відносини між суб’єктами у процесі підприємницької діяльності. Суб’єкт управління здійснює цілеспрямоване функціонування об’єкта управління, використовуючи різні прийоми і способи управлінського впливу. До основних функцій суб’єкта управління належить прогнозування, організація, регулювання, координація, стимулювання та контроль. Процес Р.-м. описується такими етапами: аналіз ризику, вибір методів управління ризиком, реалізація вибраних методів та оцінка результатів. На етапі аналізу ризику здійснюється збір та обробка даних щодо ризикової ситуації. Розрізняють два взаємно доповнюючі види аналізу ризику: якісний і кількісний. Якісний аналіз включає виявлення можливих видів ризику та факторів, які чинять вплив на результати прийнятих рішень та виконуваних робіт. За допомогою кількісного аналізу визначають розміри ризику. До методів кількісного аналізу ризику належать статистичний, аналітичний, нормативний, аналіз аналогій, аналіз чутливості, оцінки фінансової стійкості, експертних оцінок та ін. Управляти ризиками можна двома методами: контроль за ризиком і фінансування ризику. Контроль за ризиком або метод мінімізації збитків може здійснюватися за допомогою диверсифікації, ухиляння від ризику, запобігання збиткам, мінімізації втрат і передачі контролю за ризиком. Фінансування ризику означає відшкодування можливих збитків через прийняття ризику або його передачу (страхування). На наступному етапі процесу Р.-м. відбувається реалізація вибраного методу. Часто виявляється, що дієвою є сукупність різних методів. Для підведення підсумків за певний період діяльності в умовах ризику проводять етап оцінки чи контролю.

Оновлене розуміння економічної діяльності потребує орієнтування службовців і менеджерів усіх рівнів на комплексний, або стратегічний, підхід до системи управління ризиками на підприємствах усіх сфер діяльності. Управління ризиками на фармацевтичному виробництві — достатньо нове положення у стандартах GMP, яке отримало своє інституційне оформлення в Настанові СТ-Н МОЗУ 42-4.2:2011 «Лікарські засоби. Управління ризиками якості (ICH Q9)».

Бартон Т., Шенкир У., Уокер П. Комплексный подход к риск-менеджменту: стоит ли этим заниматься: Пер. с англ. — М., 2003; Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання. — К., 2006; Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання. — К., 2003.

Зоідзе Д.Р.

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію