ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ — сукупність прийомів і методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджетів і впливу податків на розвиток виробництва й соціальної сфери; процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики. П.м. — частина загальної системи управління ринковою економікою, тобто складова загального менеджменту в цілому. В основі П.м. — загальні принципи і фундаментальні положення управління економікою, системного підходу та аналізу. П.м. — це наука, оскільки ухвалення податкового рішення потребує знань концептуальних основ управління грошовими відносинами в суспільстві в цілому та на окремому підприємстві, а також розроблення науково обґрунтованих методів їх реалізації. Відповідно до розподілу загальної системи фінансів на державні фінанси і фінанси підприємств слід виокремлювати два рівні П.м.: 1) макрорівень — державний П.м.; 2) мікрорівень — П.м. підприємств (організацій), або корпоративний П.м. У межах державного П.м. вирішуються завдання управління податковими потоками на рівні країни та її регіонів. Мета цього управління полягає в максимально можливому забезпеченні органів влади джерелами доходів. Корпоративний П.м. охоплює рівень управління податковими потоками на підприємствах. Його основним завданням є мінімізація податків, які сплачуються конкретним підприємством на підставі ухвалення управлінських рішень. Кінцева мета корпоративного П.м. — збільшити доходи (грошові потоки) підприємства за рахунок мінімізації та оптимізації податків. Корпоративний П.м. повинен вирішувати проблеми управління податковими взаєминами підприємств із державою, що виникають з приводу виконання обов’язків щодо сплати податкових платежів. Об’єктом П.м. є податкові потоки, що рухаються внаслідок виконання податками своїх функцій, а також податкового процесу на макро- і мікрорівнях. Суб’єктами П.м. є держава в особі законодавчих і виконавчих органів влади (ВР України, Президент України, КМУ, Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, митна служба, органи місцевого самоврядування, інші державні структури та установи). Мета П.м. полягає у зміцненні фінансів, підвищенні економічної ефективності, забезпеченні економічного зростання країни. Основні функції П.м.: 1) планування — забезпечує узгоджену взаємодію всіх елементів оподаткування. Роль податкового планування полягає в аналізі надходження податків, тенденцій і факторів зростання бази оподаткування та визначенні обсягів податкових надходжень до бюджету; 2) організація — виражається у виборі й формуванні системи органів управління, порядку їх підпорядкованості, встановленні прав і обов’язків учасників податкових відносин. Результатом виконання функції організації є створення структури органів управління, закріпленої у відповідних положеннях, посадових інструкціях та інших нормативних документах; 3) стимулювання — це активізація органами управління в податковій сфері сплати податків та обов’язкових платежів. Сплата податків до бюджету пов’язана з необхідністю задоволення потреб платників податків у правовому захисті, фінансуванні частини витрат на освіту, охорону здоров’я, науку і культуру за рахунок державних коштів. Суспільні інтереси задовольняються за допомогою сплати підприємствами, організаціями і населенням податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету; 4) координація — передбачає забезпечення єдності дій податкових органів щодо усунення диспропорцій у передбачених бюджетом планових завданнях з податків і зборів, які виникають внаслідок зміни соціально-економічних і фінансових умов; 5) контроль — ґрунтується на загальних принципах системи державного контролю. Податковий контроль може розглядатися як функція чи як елемент державного управління економікою та як особлива діяльність щодо виконання податкового законодавства.
Бечко П.К., Лиса Н.В. Податковий менеджмент. — К., 2009; Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент. — К., 2008.