СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ бізнесу — відповідальна діяльність організацій перед суспільством, що сприяє вдосконаленню управління громадськими процесами в реальних соціальних групах або прошарках суспільства. С.в. є однією з провідних концепцій у тлумаченні головної мети діяльності організацій, визначальним в якій виступає задоволення соціальних потреб та інтересів усіх верств населення. С.в. фармацевтичних організацій передбачає залучення цілого ряду аспектів діяльності: забезпечення якості ЛП та рівня професійної відповідальності працівників галузі відповідно до вимог соціальних нормативів; розроблення та освоєння виробництва нових сучасних ліків; забезпечення терапевтичної ефективності, безпеки і доступності ліків; безоплатне забезпечення окремих категорій амбулаторних хворих ЛП та медичними виробами; розроблення екологічно безпечних технологій виробництва ЛП та ін., а також залучення фармацевтичних виробничих, оптово-посередницьких та аптечних підприємств до участі в соціальних програмах територій. На відміну від юридичної відповідальності, яка має на увазі дотримання конкретних законів і норм державного регулювання, С.в., базуючись на певному рівні юридичної відповідальності, припускає значний ступінь добровільності в реагуванні організації: визначення очікувань громадськості, передбачення нових вимог і лідирування. Дотримуватися певною мірою вимог соціальної орієнтації діяльності організації змушує боротьба споживачів за свої права, конкурентна боротьба, антимонопольне законодавство. Недостатньою для суспільства вбачається діяльність організації, яка переслідує лише економічні цілі, максимально збільшуючи прибуток, навіть не порушуючи при цьому законів і норм державного регулювання. Суспільство чекає від сучасної організації поряд з високими економічними результатами діяльності та вирішенням соціальних питань лише членів організації, відповідальності перед споживачем і суспільством в цілому. Споживачі, постачальники, засоби масової інформації, місцеві общини, громадські групи, організації та жителі території, на якій розміщена і діє організація, можуть значно впливати на таку організацію, змушуючи урівнювати суто економічні завдання з економічними і соціальними інтересами суб’єктів суспільного середовища. Репутація організації значно підвищується, якщо вона займається збереженням довкілля, раціонально використовує всі природні ресурси, підтримує програми з охорони здоров’я і освіти, створює належні умови праці, відповідає за якість, безпеку товарів, точність інформації, не допускає дискримінації за етнічною приналежністю, расою, статтю, віком, релігією, інвалідністю або іншими характеристиками. Підприємство є членом суспільства, тому норми моралі також повинні управляти його діяльністю, сприяти зміцненню моральних основ суспільства. Зворотний зв’язок зі споживачами, місцевими органами та громадськими організаціями дозволяє організаціям виправляти допущені помилки, накреслювати оптимальні шляхи в економічній і соціальній політиці, у взаємодії із суспільством.

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М., 1992; Мнушко З.Н., Дихтярева Н.Н. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. І. Менеджмент в фармации / Под ред. З.Н. Мнушко. — Х., 2007; Экономика / Под ред. доц. А.С. Булатова. — М., 1997.