ГРАВІЛАТ (Geum L.; лат. geо — земля) — рід трав’янистих рослин родини розові (Rosaсeae L.), у флорі країн СНД представлений 10 видами, України — 3. Рослини ростуть по всій території України на засмічених місцях, у світлих лісах, по чагарниках. Найбільш поширеним є Г. міський — G. urbanum L.; рос. назва — гравилат городской; нар. назви (російські): гвоздичный корень, гвоздики, любимник, любим-трава, любовь, бенедиктова трава, подлесник, вывешник. Зростає в Україні також Г. річковий — G. rivale L. і Г. алепський — G. aleppicum Jasq., які використовуються в нар. медицині як тонізувальні, кровоспинні, в’яжучі, протизапальні, антисептичні, знеболювальні та слабкі снодійні засоби. Г. міський — багаторічна трав’яниста рослина 30–70 см завв., з повзучим, багатоголовим, твердим, дерев’янистим червонуватим кореневищем, яке за смаком і запахом схоже на гвоздику. Стебло прямостояче, слабко опушене, у верхній частині розгалужене. Прикореневі листки довгочерешкові, ліроподібнопереривчастоперисті, з 1–3 парами оберненояйцеподібних гострих часток, м’яковолосисті. Стеблові листки трироздільні, майже сидячі, з еліптичними або ромбічними гострими частками, прилистки великі, яйцеподібні, великонадрізанозубчасті. Квітки діаметром 0,5–1,0 см, на довгих і тонких прямостоячих квітконіжках у нечисленних щиткоподібних суцвіттях; чашолистки розлогі, зелені, внутрішні — трикутні, загострені, удвічі довші зовнішніх; пелюстки світло-жовті, оберненояйцеподібні або еліптичні, розлогі; квітколоже жорстко-волосисте; тичинок і маточок багато, стовпчики верхівкові, зчленовані у верхній частині. Зав’язь верхня. Плід — збірний із численних горішкоподібних опушених сім’янок, із довгим на верхівці загнутим носиком. Цвіте з травня по вересень. Рослина неофіцінальна. ЛРС — трава і кореневища з коренями — Herba i rhizomata cum radicibus Gei urbani. Основними діючими речовинами є поліфеноли, полісахариди, амінокислоти, жирні кислоти, ефірні олії та інші сполуки. Трава і кореневища з коренями містять фенолкарбонові кислоти: галову, елагову, кофейну, ферулову, хлорогенову, неохлорогенову, ізохлорогенову; кумарини: умбеліферон і ескулетин; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, гіперозид, мірицетин, рутин; катехіни: катехін і епікатехін; антоціани: ціанідин і дельфінідин; дубильні речовини — у траві (від 3,95 до 11,81%), кореневищах з коренями (від 11,37 до 40%); ефірну олію (від 0,02 до 0,2%), основними компонентами якої є евгенол, транс-міртаналь, цис-міртаналь, міртеналь; полісахариди (до 4,6%), основними моносахаридами яких є D-ксилоза, D-глюкоза, L-арабіноза; вітаміни: у траві — каротиноїди (15,79 мг% у перерахунку на β-каротин), тіамін хлориду (0,8 мг%), рибофлавін (1,89 мг%) та аскорбінову кислоту (150 мг%), у кореневищах з коренями — каротиноїди (2,18 мг%), тіамін хлориду (0,40 мг%), рибофлавіну (1,09 мг%) та аскорбінову кислоту (46 мг%). Із 16 ідентифікованих амінокислот у більшій кількості накопичуються глютамінова та аспарагінова кислоти, аланін, аргінін, лейцин та пролін, пальмова, лінолева та ліноленова кислоти. Елементний склад сировини представлений K, Ca, Mg, Na, Fe, Mn, Zn, Al, Cu, P, Si та Cr. У незначній кількості містяться також гіркоти, смоли, барвники.
У нар. медицині кореневища з коренями рекомендують при катарі ШКТ (особливо при такому, який супроводжується підвищенням температури тіла), при порушенні травлення, метеоризмі, простій та кривавій діареї, дизентерії, кишковій коліці, блюванні, при захворюванні печінки і жовчного міхура, при кашлі з інтенсивним виділенням мокротиння, астмі та як засіб, що зменшує потовиділення при нічному потінні, поліпшує загальний стан організму при виснаженні. Рослина має кровоспинну дію, використовують при кровохарканні, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах; зовнішньо — відвар кореневищ із коренями використовують для полоскання ротової порожнини при ангіні, стоматиті й гінгівіті, для ванн при рахіті, скрофульозі, болю у жінок. Трава використовується в основному при діареї, дизентерії та лихоманці. До лікувально-профілактичного раціону корисно додавати салати з молодого листя при С-авітамінозах. Г. — пряність, інсектицид, кормова рослина (для овець, кіз, оленів, коней).
Дикорастущие полезные растения России / Отв. ред. А.Л. Буданцев, Е.Е. Лесновская. — СПб., 2001; Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. — К., 1999; Перспективи використання рослин роду Гравілат у медицині та фармації / Л.М. Грицик, Н.І. Тучак, А.Р. Грицик // Укр. журн. клін. та лаб. мед. — 2009. — Т. 4, № 4; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Hydrangeaceae — Haloragaceae / Отв. ред. П.Д. Соколов. — Л., 1987; Хімічний склад та використання в медицині рослин роду Geum L. / С.А. Козира, М.А. Кулагіна, А.Г. Сербін // Запорож. мед. журн. — 2008. — № 2.