СОБІВАРТІСТЬ

СОБІВАРТІСТЬ — виражена в грошовій формі сукупність витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які пов’язані з використанням основних фондів (див. Основні фонди) сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових та інших ресурсів.

Чинне законодавство та нормативна база з бухобліку надають підприємству свободу дії щодо вибору варіанта оцінки витрат, які входять до складу виробничої С. продукції та методики їх бухобліку. Водночас склад витрат, які формують С. продукції, жорстко регламентований Положенням (стандартом) бухобліку 16 «Витрати» (П(с)БО 16). Крім того, при віднесенні витрат на С. продукції необхідно також керуватися нормами Положень (стандартів) бухобліку 3 «Звіт про фінансові результати» (П(с)БО 3) і 9 «Запаси» (П(с)БО 9). Відповідно до П(с)БО до складу витрат підприємства включаються С. реалізованої продукції й витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства, які поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Таким чином, С. реалізованої продукції складається із: виробничої С. продукції, реалізованої протягом звітного періоду; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат; понаднормових виробничих витрат. Відповідно до П(с)БО 16 до складу виробничої С. продукції включають: прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати. Отже, до складу виробничої С. виготовленої на підприємстві продукції включають тільки витрати, пов’язані з процесом виробництва. Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати зараховуються до складу витрат підприємства в період їх виникнення і разом з виробничою С. утворюють повну С. продукції.

Метою розрахунку і обліку С. у фармацевтичній галузі є своєчасне повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією ЛП, а також контроль за використанням матеріальних і трудових ресурсів та грошових коштів. Для досягнення цієї мети витрати, які формують С. фармацевтичної продукції, повинні бути згруповані за певними ознаками: видами продукції, способом віднесення на конкретний об’єкт витрат, ступеня залежності від обсягу виробництва, економічного змісту та відношення до виробничого процесу (за місцями виникнення). За місцями виникнення витрати обліковуються за цехами, ділянками та іншими адміністративними відокремленими структурними підрозділами ФП. Усі витрати на виробництво і реалізацію фармацевтичної продукції в кінцевому рахунку включаються до С. окремих ЛП. За допомогою подібного угруповання визначають економічну ефективність виробництва окремих ЛП. Залежно від способу віднесення до певного об’єкта витрат вони поділяються на прямі і непрямі. Прямими вважаються витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом певних ЛП і можуть бути безпосередньо включені до їх С. на підставі первинних документів. Ті ж витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені до певного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом, є непрямими. За ступенем залежності від обсягу виробництва визначають постійні та змінні витрати. Витрати поділяють за економічними елементами і статтями калькуляції. За економічними елементами витрати поділяють на матеріальні, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію та ін. Класифікація витрат за калькуляційними статтями С. розкриває цільове призначення витрат та їх взаємозв’язок із технологічним процесом. Типовий розподіл витрат на виробництво за статтями калькуляції ЛП містить такі калькуляційні статті: сировина і матеріали; паливо та енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата робітників, зайнятих на виробництві; додаткова заробітна плата таких робітників; відрахування на соціальне страхування; загальновиробничі витрати; інші виробничі витрати. У повну С. ЛП, крім виробничої С., входять також адміністративні витрати на збут та інші операційні витрати. Найбільш вагомими для фармацевтичної галузі є витрати на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, загальновиробничі й адміністративні витрати.

Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан Ю.В. Економіка підприємства. — К., 2001; Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М., 1994; Грузинов В. Экономика предприятий. — М., 1998; Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV; Менар К. Экономика организаций. — М., 1996; Орлов П.А. Экономика предприятия. — М., 2000; Сергеев И. Экономика предприятия. — М., 1997; Скотнікова Л.П., Миланич Т.А., Солодовнік О.О. Бухгалтерський облік і фінансова звітність на підприємстві. — Х., 2003.


Інші статті автора