СМОРОДИНА

СМОРОДИНА (Ribes L.; латиніз. арабське ribas — кислий на смак) — рід рослин родини аґрусових (Grossulariaceae). Відомо близько 150 видів роду, які поширені в Європі, Азії, Північній і Південній Америці, а також у Північній Африці. В Росії росте 35 дикорослих і 57 культивованих видів. В Україні найбільш культивованими видами є С. чорна — R. nigrum L., С. червона — R. rubrum L. (R. acidum Turez.) та С. золотиста — R. aureum Pursch.

С. чорна — R. nigrum L. (лат. niger, -grа, -grum — чорний); рос. назва: смородина черная; нар. назви: винниця чорна, порічка сморода, порічки лісові, порічки чорні. Це багаторічний кущ 0,6–2 м завв. Стебла темно-бурі або червоно-брунатні; кора молодих стебел жовтувато-сіра. Нижні гілки іноді лежать на землі. Листки черешкові, чергові, до 10 см завд., три- і п’ятилопатеві, пилчастозубчасті, зверху голі, зісподу опушені по жилках, із жовтими залозками, ароматні. Квітки двостатеві, правильні, дзвоникоподібні, лілувато- або рожево-сірі, у пониклих 5–12-квіткових китицях, 5–8 см завд. Плоди — багатонасінні ягоди у китицях, кулясті, чорні, 7–10 мм у діаметрі, вкриті залозками, з білуватою плівчастою чашечкою на верхівці. Цвіте в травні–червні, плоди достигають у липні–серпні. Дика С. в Україні росте на Прикарпатті, у Карпатах, на Поліссі та Лісостепу біля струмків і річок, у лісах та поміж чагарників на вологих місцях.

У лікувальних цілях використовують плоди С. чорної — Fructus Ribis nigri і листя С. чорної — Folia Ribis nigri, які збирають наприкінці весни і влітку (плоди — у міру дозрівання) і сушать за загальними правилами.

У плодах С. чорної виявлені вітаміни: аскорбінова кислота (вітамін С) — до 568 мг% на сиру вагу, вітаміни В1, В2, В6, ВС, Е, К; каротиноїди; вуглеводи, зокрема, цукри — до 17%: глюкоза, фруктоза, рамноза, сахароза; пектинові речовини — 0,43–2,5%; органічні кислоти — до 4%: яблучна, лимонна, щавлева, бурштинова, хінна, винна; похідні бензойної кислоти: 4-глюкозид n-оксибензойної кислоти, саліцилова кислота, метилсаліцилат, протокатехова кислота, 4-глюкозид протокатехової кислоти; похідні коричної кислоти: кавова, хлорогенова, неохлорогенова, n-кумарова, о-кумарова, протокатехова; кумарини; катехіни: катехін, галокатехін, епікатехін; лейкоантоціанідини: лейкодельфінідин, лейкоціанідин; антоціани — 3,85–5,9%: 3-моноглюкозид ціанідину, 3-рутинозид ціанідину, 3-моноглюкозид дельфінідину, 3-рутинозид дельфінідину, 3-рутинозид пеларгонідину, 3-софорозид дельфінідину; халкони; флавоноли — 280-625,5 мг/100 г: кемпферол, астрагалін, 3-рутинозид кемпферолу, кверцетин, ізокверцитрин, гіперозид, кверцитрин, рутин, мірицетин, ізомірицитрин; етерна олія — 0,01%; ферменти; макро- і мікроелементи: K, Ca, Mg, Si, Fe, Na, Mn, Cu, Zn, P, Co, Mo, Cr, Al, V, Se, Ni, Sr, B, Pb; у насінні є жирна олія — 20%. Листя С. чорної містять вітаміни: вітамін С — до 697 мг% на сиру вагу, вітаміни В1, В2, В6, ВС, Е, К; каротиноїди; вуглеводи: седогептулоза, глюкоза, фруктоза; полісахариди (галактоарабани) — до 10%; органічні кислоти: щавлева, яблучна, лимонна, бурштинова; фенольні сполуки: фенол, фенолоспирти: тирозол; похідні бензойної кислоти: галова кислота і метилгалат; гідроксикоричні кислоти: n-кумарова, кавова, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова; кумарини: умбеліферон, герніарин, скополетин; катехіни: катехін, галокатехін; флавоноїди — до 2,44%: флавоноли: кемпферол, астрагалін, 3-рутинозид кемпферолу, 3-глюкоксилозид кемпферолу, кверцетин, ізокверцитрин, рутин, мірицетин, ізомірицитрин; дубильні речовини; етерна олія — 0,02–0,75%: Δ3-карен, каріофілен, n-цимен-8-ол, ліналоол, гераніол, лимонен, β-феландрен, цимол, пінен, сабінен, δ-елемен, метилсаліцилат, бензальдегід, метилетилбензоат; іридоїди: асперулін; амінокислоти: аланін, валін, лейцин, ізолейцин, метіонін, фенілаланін, гліцин, серин, треонін, тирозин, аспарагінова та глутамінова кислоти, лізин, аргінін, гістидин; ціаногенні сполуки; фосфоліпіди: лецитин; стероїди: β-ситостерин; жирна олія — 1,58%, у складі якої є олеїнова, пальмітинова, міристинова, лінолева, ліноленова, стеаринова, пальмітолеїнова кислоти; ферменти; макро- і мікроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Na, Mn, Cu, Zn, P, Co, Mo, Cr, Al, V, Se, Ni, Sr, Pb, B.

Настої і відвари ЛРС мають сечогінні, потогінні, антимікробні, капілярозміцнювальні, протиалергічні, в’яжучі та тонізуючі властивості, підвищують імунітет. Використовують їх при захворюваннях нирок, сечовивідних шляхів, ВДШ, ШКТ, серцево-судинної системи, шкіри, а також при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, подагрі, цукровому діабеті, туберкульозі легенів. Свіжі та сушені плоди застосовують при гіпо- та авітамінозах, гіпохромній анемії, пародонтозі, захворюваннях ШКТ, печінки, ВДШ, порушеннях ритму серця, гіпертонічній хворобі, кардіоневрозах, геморагічному васкуліті, інфекційних захворюваннях. Сировину використовують переважно у зборах (зокрема вітамінний збір № 1). На кафедрі фармакогнозії НФаУ з листя С. чорної розроблений антиалергічний препарат Глюкорибін.

Кисличенко В.С., Ковальов В.М., Криворучко О.В. та ін. Дослідження фізіологічно активних сполук роду Ribes L. // Фізіологічно активні речовини. — 1999. — № 1 (27); Криворучко О.В., Кисличенко В.С., Ткаченко О.Ю. Кількісне визначення флавоноїдів і полісахаридів у листі чорної смородини, яка культивується в різних областях України // Фармац. журн. — 1999. — № 4; Криворучко О.В. Фармакогностичне вивчення смородини чорної. — Х., 1996; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Rutaceae — Elaeagnaceae. — Л., 1988.