СЛАБОУМСТВО

СЛАБОУМСТВО (лат. dementia) — стійке збідніння та спрощення психічної діяльності, яке характеризується зниженням пізнавальних процесів — пам’яті, уваги, мислення, збіднінням емоцій, порушенням поведінки і пристосування до навколишнього світу. Одночасно погіршується (аж до повної втрати) спроможність до набуття нових знань і їх практичного використання. Розрізняють набуте С. — деменція (лат. de — префікс, що означає зниження, рух униз + mens — розум) і природжене С. — олігофренія (грец. oligos — малий + phren — розум). Виділяють такі форми деменції: органічну (викликається судинними захворюваннями головного мозку, його атрофічним, сифілітичним або травматичним ураженням і може мати різний ступінь вираженості аж до повного розладу психічної діяльності (див. Маразм)), шизофренічну та епілептичну (див. Шизофренія, Епілепсія). Олігофренія — спадкове, природжене або набуте у перші роки життя загальне психічне недорозвинення. Залежно від ступеня інтелектуального дефекту виділяють легкий (раніше називався дебільністю), помірний (імбецильність) і тяжкий (ідіотія) ступені олігофренії. Відомо понад 100 шкідливих чинників, які призводять до олігофренії (спадкові порушення, внутрішньоутробні інфекції, опромінення, резус-конфлікт, тяжкі захворювання матері, алкогольна внутрішньоутробна інтоксикація плода). Протипоказанням до застосування багатьох ЛП є вагітність, оскільки не можна виключити їх ушкоджувальної дії на мозок плода. Для профілактики і лікування С. необхідні своєчасна терапія основного захворювання, застосування ноотропних і цереброваскулярних препаратів, актопротекторів, антиоксидантів. При хворобі Альцгеймера перспективне застосування антихолінестеразних препаратів (зокрема іпідакрину). Крім медикаментозного впливу, при С. доцільне використання трудотерапії, а для дітей — навчання у спеціалізованих школах. При тяжких ступенях психічного недорозвинення медико-педагогічні впливи безрезультатні, хворі потребують лише спеціального догляду.

Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. и др. Психиатрия. — М., 2002; Морозов Г.В., Шумский Н.Г. Введение в клиническую психиатрию (пропедевтика в психиатрии). — Нижний Новгород, 1998.