Аптека-музей на Подолі, Київ

Адреса: вул. Притисько-Микільська, 7, Київ, 04070, Україна
Тел.: (044) 425-24-37
Режим роботи:
Пн-Сб — 9:00–17:00, Нд — 9:00–16:00

Аж до XVII ст. аптечної справи у Києві не існувало: місто жило без ліків, потерпаючи від антисанітарії і захворювань, а на базарах процвітала торгівля «зіллям», що нерідко призводило до плачевних наслідків. Така ситуація зберігалася до 1715 р., коли Височайшим указом від 18 лютого було створено казенну аптеку від Аптекарського наказу, який відав медико-санітарним забезпеченням армії, підготовкою вітчизняних медичних кадрів, брав участь у боротьбі з епідеміями чуми і холери. А у 1728 р. німець Йоган Гейтер, що навчався аптекарській справі у Москві, відкрив на промислово-торговельному Подолі, між Фролівським і Петропавлівським монастирями, першу партикулярну (приватну) аптеку, яка до 1770-х років залишалася єдиною приватною аптекою в Києві. Після смерті Гейтера право утримувати аптеку перейшло до його вдови — аптекарки Ганни Гейтер, яка, у свою чергу, передала це право дворянину зі Східної Прусії Георгу-Фрідріху Бунге, що навчався аптечній справі в Тільзіті. Надалі ще не раз змінювалися і власники, і безпосереднє призначення будівлі, яке в різні періоди трансформувалося з аптечно-житлового в житлове, торговельне, конторське, будівельне. Допоки у 1970-х роках не згадали, що тут, в найстарішій частині Києва, в скромному будиночку на тихій подільській вуличці два з половиною століття тому розміщувалася перша в Києві приватна аптека, — і вирішили створити аптеку-музей. Сьогодні тут можна відчути атмосферу старовинної аптеки, почути цікаві історії про ліки та аптекарів минулих років, оглянути експонати, колекція яких постійно поповнюється зусиллями небайдужих до історії фармації. А у свята тут вирує бурхливе життя — наприклад, в рамках святкового ярмарку до дня Святого Миколая «Діти для дітей» пропонуватиметься насичена програма як розважального плану (розвиваючі ігри, сеанси казкотерапії, художні тренінги від школи театрального мистецтва, тренінг-сюрпризи, святкові конкурси та лотереї, рухливі ігри та змагання з елементами зимового екстриму під відкритим морозним Подільським небом), — так і в царині професійної майстерності (розпис ґудзиків та дерев’яних виробів, виготовлення м’яких іграшок з тканини, витворів з повітряного пластиліну, прикрас, об’ємних картин, гірлянд з повсті, різдвяних вінків, декоративно-подарункових листівок тощо). З морозцю приємне враження на малечу справить частування солодощами і запашним чаєм з трав’яних зборів у підвалі аптечного замку, — в теплій компанії з абсолютно справжньою та приязною казковою красунею-принцесою і застиглим під блискавкою стародавніх сторіч серед запилених склянок та реторт середньовічним бородаєм (чи то ще алхіміком, — чи то вже аптекарем?), який все тре і тре у своїй вічній ступі завітний порох здоров’я та життя. А з глибин віків — знов у високотехнологічне святкове сьогодення: під Новорічною ялинкою дітлахи отримають ексклюзивну можливість довірчо поспілкуватися у скайпі з Генеральним Святим Миколаєм, який має штаб-квартиру на Північному полюсі, — щоб в режимі реального часу подякувати за отримані вранці подарунки. А між тим, серед затінків музейних експозицій на увагу дорослої аудиторії чекатимуть лекції, тренінги та майстер-класи з актуальних тем: офіс-йога для вагітних та прасу-денс для майбутніх мам, вигодовування грудьми та клітинна терапія, професійні консультації для батьків від педіатра та дитячого психолога тощо. За словами директора Аптеки-музею, доцента Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Наталії Василівни Шолойко, подібні корисні сімейно-­пізнавальні заходи проводяться за участю столичного студентства. Тут панує атмосфера, де переплелися гірлянди доброго гумору казкових героїв, сімейної уваги до працелюбності та здоров’я підростаючого покоління, духу вікової мудрості медицини і фармації. Тож особливо приємно, що саме аптека — понині діючий аптечний заклад, що заснований у 1728 р., а з 1988 р. додатково виконує просвітницьку функцію музею, — з такою щирою гостинністю відкриває свої двері перед маленькими киянами: можливо, натякаючи їм на майбутні фахові настрої, і певно — запалюючи в їх серценятах солодкий захват спілкування з історією минулих поколінь.