СІРКА ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

СІРКА ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (Sulfur ad usum externum).

S                              Мол. м. 32,07

АФІ природного походження. Жовтий порошок, практично нерозчинний у воді, розчинний в дисульфіді вуглецю, малорозчинний в рослинних оліях. Розмір більшості частинок не перевищує 20 мкм, а розмір майже всіх частинок не перевищує 40 мкм. Тпл — 119,5 ˚С. Ткип — 444,6 ˚С. Зберігають у захищеному від світла місці.

Ідентифікують шляхом кип’ятіння субстанції в піридині у присутності натрію гідрокарбонату (блакитне або зелене забарвлення розчину); сірка згорає синім полум’ям з утворенням задушливого газу — сірчистого ангідриду (SO2), а при нагріванні у лугах розчиняється з утворенням тіосульфат- і сульфід-іонів. Кількісно визначають методом зворотної ацидиметрії після розчинення субстанції у відомій кількості титрованого спирто-водного розчину КОН, випаровування спирту, після оксидації утворених сульфідів та тіосульфатів пергідролем до сульфатів та титрування незв’язаного КОН розчином НCl при наявності метилового оранжевого.

Фармакологічна група: Гомеопатичні препарати.

Фармакологічні ефекти: чинить кератолітичну та протипаразитарну дію.

Застосування: себорея, сикоз, псоріаз, короста — місцево у вигляді 5–10% мазей та присипок. Для застосування внутрішньо не призначають (див. Гомеопатичні лікарські препарати, Псоріаз).

ДФУ. 1-ше вид. — Х., 2001; Доп. 1. — Х., 2004; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: Аn Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed. — 2001. — № 1.