Ректор — Юрій Васильович Думанський, професор,
член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України
Адреса: просп. Ілліча, 16, Донецьк, 83003, Україна
Тел.: (062) 385-95-00. Факс: (062) 305-44-41
Тел.: (062) 295-55-41 (приймальна комісія)
Е-mail: contact@dsmu.edu.ua. Сайт: www.dsmu.edu.ua
Факультети: медичний № 1, медичний № 2, медичний № 3, фармацевтичний, стоматологічний, міжнародний медичний, інтернатури та післядипломної освіти.
Фармацевтичний факультет
Декан — Ірина Петрівна Бухтіярова, доцент
Тел.: (062) 385-95-30, 386-81-34. Е-mail: farmaciya2001@mail.ru
Літочислення вищого навчального закладу починається від 12 червня 1930 р., коли було підписано рішення Ради народних комісарів Української РСР про відкриття медичного інституту у шахтарській столиці.
Підготовка лікарів почалася 28 листопада 1930 р., коли професор Микола Дмитрович Довгялло (організатор кафедри анатомії людини, перший декан тоді єдиного медико-профілактичного факультету) прочитав першу лекцію з анатомії людини. Цей день і вважається датою народження Сталінського державного медичного інституту, нині Донецького національного медичного університету імені Максима Горького (ДонНМУ). Поява першого медичного вищого навчального закладу в Донбасі стала значною соціальною, а тепер можна впевнено сказати, й історичною подією.
Одним із найактивніших ентузіастів створення медичного інституту саме у місті Сталіно був Іван Якович Олімпієв — талановитий, ерудований спеціаліст, який працював у Сталінському окрузі з 1921 р. і пройшов шлях від рядового лікаря до завідувача окружним відділом охорони здоров’я. І.Я. Олімпієв став першим ректором і в короткий час наладив чітку роботу нового вищого навчального закладу. Перші кафедри розміщувалися у приміщенні колишнього окружного фінансового відділу — сьогодні Міська клінічна лікарня № 1 по вул. Артема. Під студентський гуртожиток були виділені палати Районної лікарні № 2. Своїм становленням інститут зобов’язаний багатьом вузам країни, що надали посильну допомогу в оснащенні кафедр. Так, Київський медичний інститут виділив близько 70 мікроскопів, це зіграло суттєву роль в організації навчальних занять на кафедрах анатомії та гістології. Автор відомого «Атласу анатомії людини» і творець унікального анатомічного музею у місті Харкові академік В.П. Воробйов передав для музею при кафедрі анатомії ряд оригінальних препаратів, муляжів і таблиць із фондів Харківського анатомічного музею, а також надав креслення та зразки спеціальних меблів. Гостру необхідність у науковій та навчальній медичній літературі допомогла подолати Ленінградська військово-медична академія: фундаментальна бібліотека надіслала ряд монографій, журналів, підручників і навіть дублікати дисертаційних робіт.
Поряд з організацією баз і комплектуванням професорсько-викладацького складу проводилася робота щодо забезпечення інституту добре підготовленими абітурієнтами. Важливим завданням того періоду було залучення до вищої освіти представників робітничого класу і колгоспного селянства, що відповідало духові того часу. У Донбасі виконання цих завдань полегшувалося тією обставиною, що тут був могутній робочий прошарок, з якого і відбирали талановиту, спраглу до знань молодь. Улітку 1930 р.,
в період організації інституту, була створена мережа спеціальних медичних робітфаків у Сталіно, Маріуполі, Макіївці, Горлівці, Костянтинівці й інших великих промислових центрах Донбасу, їхня діяльність будувалася з урахуванням потреб медінституту в студентах і координувалася інститутом.
Система добору студентів у медінститут була ретельно продумана, ґрунтувалася на раціональному прагненні комплектувати студентські кадри з осіб, які мають життєвий і виробничий досвід.
Перший факультет — лікувально-профілактичний — у рік заснування інституту нараховував 138 студентів денної форми навчання і 290 робфаківців, яких на 6 кафедрах навчали 17 викладачів. У 1934 р. на загальновузівських комсомольських зборах студенти вирішили, що вуз повинен носити ім’я письменника Максима Горького. У 1939/40 навчальному році відкрито ще 2 факультети: педіатричний та санітарно-гігієнічний. Протягом довоєнного періоду інститут підготував майже 2 тис. лікарів.
Під час Великої Вітчизняної війни 12 професорів, 34 викладачі, 600 випускників і студентів були на фронтах. Багато хто з них віддали життя заради Перемоги над фашизмом. Незважаючи на катастрофічні руйнування, вже за 2 тижні після визволення Донбасу (1943) в інституті почалися заняття. Все відновлювалося за участю студентів і співробітників. У 1945 р. на кафедрах вузу вже працювали 125 викладачів (з них 14 докторів та 22 кандидати наук). У 1956 р. створюється вечірній лікувальний (пізніше перейменований на II лікувальний) факультет, а в 1963 р. — стоматологічний та удосконалення лікарів. У 1973 р. почав діяти деканат по роботі з іноземними студентами, у 1991 р. засновано підготовчі курси для іноземних громадян. Відповідно до вимог часу, у 1992 р. внаслідок реорганізації вузу створено медичні факультети № 1, 2, 3 та міжнародний медичний факультет. У 1993 р. відкрито факультет «Сестринська справа», медичний ліцей, у 2002 р. — фармацевтичний факультет.
У 1994 р. рішенням Кабінету Міністрів України інститут отримав статус університету.
У 2007 р. університет став національним.
На сьогодні ДонНМУ — це сучасний, багатопрофільний медичний навчальний заклад IV рівня акредитації, що має повний цикл підготовки спеціалістів. За кожним із ректорів, які очолювали наш вищий навчальний заклад, — покоління прекрасних лікарів, сучасні методики навчання, способи лікування, наукові відкриття, добрі традиції. У різні роки керування навчальним закладом здійснювали високоосвічені спеціалісти: І.Я. Олімпієв (1930–1937), професор І.Д. Іонін (1937–1938), доцент І.М. Шейкін (1938–1941), професор О.Й. Войнар (1943–1944), професор Л.М. Кузьменко (1944–1951), професор А.М. Ганічкін (1951–1964), професор Г.П. Кондратенко (1964–1985), Герой України, академік НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, нині почесний ректор ДонНМУ, професор В.М. Казаков (1985–2010). З 7 жовтня 2010 р. університет очолює член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки й техніки України, доктор медичних наук, професор Ю.В. Думанський. На посаді ректора ДонНМУ — одного з найвідоміших навчальних закладів України, який має 80-річну історію, — Ю.В. Думанський докладає багато зусиль для того, щоб зберегти усе краще: кадровий потенціал, величезний педагогічний і науковий досвід, багаті традиції. Медичний університет сьогодні має право готувати бакалаврів, спеціалістів, магістрів (у тому числі іноземних громадян). Тут трудяться 210 докторів наук і професорів, 650 кандидатів наук. Слава і гордість університету — 2 Герої України, 3 академіки НАМН України, 6 членів-кореспондентів НАМН України, 14 академіків Академії наук вищої освіти, 11 лауреатів Державної премії, 18 заслужених діячів науки і техніки. У високому науковому і громадському визнанні університету віддзеркалюється напружена й ретельна робота науково-педагогічних працівників і допоміжного персоналу. Як результат висвітлилися такі переваги університету:
- важлива роль в історії та розвитку вищої медичної освіти;
- високий рівень кадрового складу;
- умови для підтримки системи безперервної медичної освіти;
- професійна соціалізація;
- унікальні можливості підготовки кваліфікованих лікарів;
- організація начального процесу на основі сучасних технологій;
- розвиток сучасних наукових структур;
- відомі науково-педагогічні школи;
- залучення студентів до наукових досліджень;
- підготовка спеціалістів для різних країн світу;
- сучасний культурно-соціальний рівень.
У складі університету — 7 факультетів і 80 кафедр, де навчаються майже 5000 осіб за 2 напрямками («Медицина» і «Фармація»); організована підготовка громадян України та інших країн до вступу у вищі навчальні заклади. Є медичний ліцей і коледж. Підвищують кваліфікацію лікарі. Успішно діють магістратура, аспірантура, клінічна ординатура. Основна увага приділяється організації підготовки висококваліфікованих медичних кадрів, удосконаленню створеної в університеті оригінальної системи програмно-цільового управління якістю підготовки фахівців, ключова особливість якої — орієнтація навчання на професійну діяльність. Нові форми навчання вимагають і сучасного методичного забезпечення, яке б значно підвищувало ефективність педагогічного процесу. Щорічно в середньому видається 30 підручників і навчальних посібників. Багато з них отримали нагороди і дипломи державних освітніх виставок, перемагали в номінації «Кращі підручники для вищих навчальних закладів». Здійснюється оптимізація діяльності сучасних наукових структур, до яких входять 2 науково-дослідних інститути, 3 університетські клініки, 14 науково-дослідних лабораторій. Діють 6 спеціалізованих учених рад із правом прийняття до розгляду і проведення захисту дисертацій для одержання вченого ступеня доктора наук за 16 спеціальностями. Видаються 14 періодичних науково-практичних журналів.
Головні напрямки наукових досліджень відображають загальнонаціональні завдання медичної науки, потреби охорони здоров’я Донецької області й показники здоров’я населення. Майже п’ята частина наукових розробок здійснюються за завданням Міністерства охорони здоров’я України. Першорядна увага вчених зосереджена на участі у виконанні наукових національних програм, на вивченні регіональних особливостей формування патології та впливу екологічної ситуації на здоров’я дітей і дорослих. Щорічно відбувається захист в середньому 10 докторських і 60 кандидатських дисертацій, видається близько 40 монографій, 2 тис. статей у журналах і збірниках. Продовжується традиція наукових конференцій студентів і молодих вчених з обов’язковим виданням збірників наукових праць. Великий обсяг консультативної та лікувальної роботи виконують співробітники клінічних кафедр, використовуючи вищі стандарти технології та якості лікування. Забезпечена гідна культурно-соціальна сфера, здійснюється поліпшення матеріально-технічної бази університету.
Важливим здобутком університету є створення фармацевтичного факультету, в організації якого велику роль відіграв доктор фармацевтичних наук, доцент В.М. Хоменко. Він очолював факультет до 2011 р. Нині декан фармацевтичного факультету — кандидат фармацевтичних наук, доцент І.П. Бухтіярова. На сьогодні на факультеті навчаються понад 300 студентів.
У 2011 р. факультет отримав ліцензію для післядипломної підготовки фахівців фармацевтичної галузі за спеціальністю «Загальна фармація». Факультету підпорядковано 5 кафедр університету:
- Кафедра фармакогнозії, технології ліків та медичної ботаніки
- Кафедра клінічної фармакології, клінічної фармації та фармакотерапії
- Кафедра хімії
- Кафедра біофізики, медичної апаратури та клінічної інформатики
- Кафедра управління та економіки фармації
На факультеті працюють 6 докторів наук (фармацевтичних, хімічних, біологічних та медичних наук), 25 кандидатів наук (фармацевтичних, хімічних, біологічних, медичних та фізико-математичних наук). Збільшується потенціал науково-педагогічного складу фармацевтичного факультету за рахунок навчання співробітників у аспірантурах Національного фармацевтичного університету, Донецького національного університету та Донецького державного університету управління. Одним із найважливіших напрямків діяльності фармацевтичного факультету ДонНМУ є підготовка спеціалістів для роботи у фармацевтичній галузі України, країн СНД, близького та далекого зарубіжжя, а також організаційна і методична підтримка практичної фармації. Незважаючи на те що фармацевтичний факультет є наймолодшим факультетом ДонНМУ, він один із найперспективніших та найбільш затребуваних в сучасних умовах.