ФІТИН

ФІТИН (лат. Phytinum) — товарна форма фітинової кислоти, що є сумішшю кальцієвих і магнієвих солей інозитфосфорних (фітинових) кислот, переважно фітинової кислоти.

Fitun.ai

Фітинова кислота, син. інозитгексафосфорна кислота, гексафосфат міо-інозиту, емпірична формула С6Н26О24Р6. Як форма збереження та накопичення фосфату в рослинах. у значній кількості Ф. міститься в позаклітинному опорному матеріалі тканин насіння вищих рослин, у глобоїдах алейронових (протеїнових) зерен, які утворюються в зародку, ендоспермі чи периспермі насіння гірчиці, соняшника, льону, рицини, різних видів злаків і бобових. Багато Ф. у висівках, макусі конопель, бавовнику та ін. Знежирена макуха є джерелом промислового одержання Ф. Це білий аморфний порошок без запаху, малорозчинний у воді, добре — у розведеній хлористоводневій кислоті. За ДФ Х вміст фосфатів у субстанції не менше за 3% у перерахунку на Р2О5. Циклічною основою Ф. є міо-інозит — універсальний компонент клітинних мембран, що бере участь в обміні вуглеводів, кальцію та фосфору в рослинах у вільному стані, у вигляді моно- та поліфосфатів; чинник росту дріжджів у пекарстві. З борошняними виробами цей циклітол надходить до організму. Загальний вміст міо-інозиту в тілі людини становить майже 40 г. Ф. стимулює кровотворення, підсилює ріст і розвиток кісткової тканини, покращує функцію нервової системи та печінки при захворюваннях, пов’язаних з недостачею фосфору в організмі. Застосовують у таблетках при судинній гіпотензії, неврастенії, статевій слабкості, гіпотрофії, рахіті, остеомаляції, діатезах та ін. Дієтологам слід пам’ятати, що в процесі травлення Ф. може зв’язувати кальцій, магній, цинк та залізо і внаслідок цього знижувати їх ресорбцію в організмі. У харчовій промисловості і виноробстві Ф. використовують як флокулянт, речовину для фільтрації та висвітлення пива та вина. Для видалення 1 мг заліза з виноматеріалу потрібно 5 мг Ф.

Біологічний словник. — К., 1986; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005; Сарафанова Л.А. Пищевые добавки: Энциклопедия. — СПб., 2004; Химическая энциклопедия. — М., 1998. — Т. 5.


Інші статті автора