КРАПЛІ

КРАПЛІ (лат. guttae) — рідка лікарська форма у вигляді справжніх або колоїдних розчинів індивідуальних речовин у воді очищеній, спирті, гліцерині, жирних оліях, вазеліновому маслі та інших розчинниках, сумішей різних рідин (настойок, максимально очищених препаратів), тонких суспензій або емульсій, призначених для дозування краплями і прописаних як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування. К. виписують у кількості 5–30 мл. Емульсії можуть розшаровуватися, однак при збовтуванні знову легко перетворюються на емульсію. Суспензії можуть утворювати осад, що має швидко ресуспендуватися при збовтуванні, утворюючи стабільну суспензію для забезпечення дозування.

К. для внутрішнього застосування (guttae pro usu interno) — це комбіновані дисперсні системи, які складаються з двох і більше фаз. Їх застосовують з таким розрахунком, щоб одна доза речовини містилася в 2–30 краплях розчину. Щоб перевірити дози отруйних і сильнодіючих речовин, настойок та галенових препаратів у К., необхідно враховувати кількість крапель в 1 мл цих рідин, яка зазначена в Таблиці крапель ДФ XI. Спосіб приготування К. залежить від фізико-хімічних властивостей прописаних інгредієнтів та їх кількості. При призначенні в К. отруйних і сильнодіючих речовин у кількості <0,05 г використовують їх заздалегідь приготовлені концентровані розчини.

К. для зовнішнього застосування (guttae pro usu externо) — для носа (назальні), вушні, зубні, очні. К. назальні (Guttae rhinologicае seu nаsales. Rhinoguttae) — розчини, емульсії або суспензії, призначені для закапування в носові порожнини. При їх приготуванні використовують вищевказані розчинники, а також їх комбінації. К. повинні відповідати анатомо-фізіологічним особливостям шляху їх введення, тобто забезпечувати транспортну функцію війчастого епітелію. Деякі речовини уповільнюють рух війок. Напр., не рекомендується застосовувати К. назальні, які містять розчини срібла нітрату, кокаїну гідрохлориду, кислоти борної >1% концентрації, натрію гідрокарбонату >3%, ефедрину гідрохлориду >1–2%. На транспортну функцію війчастого епітелію впливають також значення осмотичного тиску і рН водних розчинів лікарських речовин. Найсприятливіші ізотонічні розчини і розчини зі значенням рН 6,4–9,0. Прийнятні розчини з осмотичним тиском, які відповідають розчинам натрію хлориду в концентрації 0,3–4%. К. випускають у багатодозових контейнерах, обладнаних необхідним пристроєм, який забезпечує зручність застосування і запобігає забрудненню. Якщо препарат стерильний, то його зберігають у стерильних повітронепроникних контейнерах з контролем першого розкриття. Контролюють такі показники якості К.: опис, ідентифікація, прозорість, колір, рН (крім неводних розчинів), супровідні домішки, об’єм вмісту контейнера (для багатодозових), мікробіологічна чистота чи стерильність (якщо водні К. містять антимікробний консервант, за винятком таких, які виявляють достатню антимікробну дію), кількісне визначення. Для К. у вигляді суспензій додатково контролюють розмір часток і стійкість суспензії. Для К., які є олійними розчинами, додатково контролюють кислотне і перекисне числа. Для К., які містять речовини, що забезпечують в’язкість, додатково контролюють і її.

К. для вух (Guttae otologicae seu auricularis. Otoguttae) (див. Вушні лікарські препарати).

К. зубні (Guttae odontalgicae. Odontaguttae) — розчини, призначені для застосування при стоматологічних захворюваннях. К. зубні випускають у вигляді евтектичних сумішей, які готують екстемпорально при змішуванні таких речовин, як ментол, тимол, камфора, фенілсаліцилат тощо.

К. очні (Guttae ophthalmicае) призначені для лікування захворювань дуже чутливого до болю і до різної мікрофлори органу, тому необхідно, щоб К. очні були не лише стерильними, а в окремих випадках й ізотонічними щодо слізної рідини.

Півненко Г.П. Аптечна технологія ліків. — К. 1962; Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Х., 1995; ДФУ. — Х., 2001.