КРАПЛЕМІР

КРАПЛЕМІР — прилад, який використовується для відмірювання рідин, зазначених у рецепті в краплях, а також отруйних, сильнодіючих та інших ЛП, прописаних у малих кількостях. ДФ рекомендує користуватися стандартним К. (скляною трубкою, що має краплеутворювальну поверхню із зовнішнім діаметром нижньої частини 3 мм і внутрішнім 0,6 мм). При користуванні стандартним К. необхідно дотримуватися таких вимог: а) К. тримають у суворо вертикальному положенні, для чого краще закріплювати його у штативі, що захищає від можливих струсів; б) відкраплювання з К. повинно відбуватися під впливом сили тяжіння без додаткового натиску; в) відкраплювання слід проводити не дуже швидко і стежити за чистотою поверхні відриву краплі. Очищають К. від забруднення, жиру за допомогою хромової суміші, а потім промивають водою і висушують. При відкраплюванні різних рідин за допомогою стандартного К. при 20 °С отримують стандартні краплі. Температура в межах 15–20 °С практично не впливає на їх величину. Так, при відкрапленні 1 г очищеної води виходить 20 крапель (маса краплі — 0,05 г), спирту етилового 40% — 47, спирту етилового 95% — 65, ефіру діетилового — 87 крапель. Відмірюючи рідини краплями, слід пам’ятати, що маса крапель різних рідин неоднакова і залежить від низки умов. Основними факторами, які визначають масу крапель, що відриваються під дією власної маси, є поверхневий натяг рідини і величина площі краплі (краплеутворювальної поверхні). Ця залежність може бути виражена формулою:

P = 2πR·σ/g,

де Р — маса краплі, г; R — радіус зовнішнього кола випускної трубки, см; σ — поверхневий натяг рідини, дин/см; g — прискорення сили тяжіння, см/с2.

krampler.tif

Стандартний краплемір

Маса краплі залежить також від форми отвору К., швидкості припливу рідини до отвору (від тиску, під яким витікає рідина), чистоти поверхні відриву, ступеня наповнення рідиною.

Поряд зі стандартним К. для дозування певних неотруйних рідин в аптечній практиці використовують емпіричний К. — крапельницю (флакон з піпеткою). У цьому разі визначають масу 100 крапель певної рідини з емпіричного К. і розраховують кількість крапель в 1 г (1 мл) рідини та масу однієї краплі. На крапельницю наклеюють етикетку, де зазначають коефіцієнт перерахунку, що показує співвідношення між стандартними та нестандартними краплями (див. Калібрування).

Півненко Г.П. Аптечна технологія ліків. — К., 1962; Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Х., 1995.