КОМПЛАЄНС (англ. compliance) — готовність пацієнта виконувати рекомендації лікаря або провізора, його сумлінність і схильність до лікування. Особливої важливості на практиці К. набуває при проведенні відповідального самолікування (див. Самолікування), де розглядається як один із найважливіших чинників, які визначають загальну ефективність фармакотерапії. На К., або, як заведено ще говорити, комплаєнтність пацієнта, можуть впливати такі чинники: а) вік, рівень освіти і емоційний стан; б) частота дозування ЛП (зазвичай співвідношення «частота прийому/сумлінність» має чітку обернену залежність — чим частіше прийом, тим нижча сумлінність пацієнта); в) кількість таблеток на добу (велика кількість таблеток препарату не лише незручна для пацієнта, але й може похитнути його довіру і до препарату, і до лікаря, навіть стати причиною відмови від лікування); г) лікарська форма препарату (нерідко нею не можна приховати неприємний смак препарату або вона незручна для застосування); д) швидкість настання очікуваного лікувального ефекту; е) обмеження при застосуванні препарату (напр. неможливість керувати автомобілем, вживати певну їжу тощо); ж) побічні ефекти лікування (часто пацієнти відмовляються від призначених їм препаратів через неприємні відчуття, запор, нудоту тощо); з) повнота і доступність інформації про препарат; і) ціна препарату і вартість усього курсу лікування.
Ключову роль при відпуску безрецептурних препаратів (див. Безрецептурні препарати) для формування комплаєнтності відіграють взаємовідносини хворого та провізора. Провізор, керуючись принципами фармацевтичної опіки, може істотно підвищити К., пояснивши мету застосування препарату, умови його раціонального використання, час настання очікуваного ефекту тощо.
Бертрам Г. Катцунг А. Базисная и клиническая фармакология. — М., 1998; Клиническая фармакология в практике врача / С.В. Налетов, Т.Д. Бахтеева, В.Н. Казаков и др. — Севастополь, 2003.