КЛІТИНА (лат. cellula) — елементарна структурно-функціональна одиниця живого. За кількістю К., які входять до складу організмів, поділяють на одноклітинні та багатоклітинні. Напр., організм новонародженої людини складається з 2·1012 К. Деякі організми в процесі еволюції не набули клітинної будови (див. Віруси) або втратили її (деякі водорості). Розміри К. варіюють від 1 мкм до декількох см в діаметрі (напр. яйцеклітини риб та птахів). К. мають різноманітну форму, яка залежить від виконуваних нею функцій (див. Гамети, Клітини рослин). Проте всі К. мають подібну структуру і містять спадковий матеріал і цитоплазму (див. Цитоплазма), обмежену цитоплазматичною мембраною (див. Мембрани біологічні). За організацією спадкового матеріалу виділяють К. прокаріотичні (див. Прокаріоти) та еукаріотичні (див. Еукаріоти). Прокаріотичні К. не мають оформленого ядра, їх спадковий матеріал міститься в нуклеоїді. До прокаріот належать насамперед бактерії (див. Бактерії). В еукаріотичних К. спадковий матеріал знаходиться в ядрі (див. Хроматин, Хромосоми, Ядро). У цитоплазмі знаходяться органели (див. Клітинні органели) і включення, занурені в основну речовину цитоплазми — гіалоплазму. Утворення нових К. можливе лише внаслідок поділу вже існуючих (див. Амітоз, Клітинний цикл, Мейоз, Мітоз). К. багатоклітинних організмів утворюють тканини (див. Тканини тваринні, Тканини рослинні), органи (див. Органи), системи органів і організм в цілому. Клітина є головною мішенню сучасних ЛП.
Билич Г.Л., Катинас Г.С., Назарова Л.В. Цитология — СПб., 1999; Жегунов Г.Ф., Жегунова Г.П. Цитогенетические основы жизни. — Х., 2004; Ченцов Ю.С. Введение в клеточную биологию. — М., 2004; Cooper G.M. The Cell Biology: A Molecular Approach. — Washington, 2000.