КИСЛОТА ФУМАРОВА

КИСЛОТА ФУМАРОВА, Fumaric acid (USPNF), (E)-2-Butenedioic acid (CAS №110–17–8); син.: Allomaleic acid, E297, 1,2-ethenedicarboxylic acid, transbutenedioic acid, NSC-2752; trans-1,2-ethylenedicarboxylic acid; виявлена у рослинах аптечна димниця (Fumaria officinalis), лишайниках та ісландському моху. Це білі, без запаху або майже без запаху гранули або кристалічний порошок; практично негігроскопічні. Характеризується як відносно нетоксична, неподразлива, стійка сполука, хоча й піддається деградації під дією аеробних та анаеробних мікроорганізмів.

C4H4O4                                                                  Мол. м. 116,07.

Kislota_fumarova.ai

Має такі властивості: pH 2,45 (насичений водний розчин при 20 оC); pH 2,58 (0,1% водний розчин при 25 оC); pH 2,25 (0,3% водний розчин при 25 оC); pH 2,15 (0,5% водний розчин при 25 оC); щільність — 1,635 г/cм3 при 20 оC; щільність (bulk) — 0,77 г/cм3; щільність (установлена) — 0,93 г/cм3; константа дисоціації pKa1=3,03 при 25 оC, pKa2=4,54 при 25 оC; Tпл. — 287 оC (закритий капіляр, швидке нагрівання); часткова карбонізація та формування малеїнового ангідриду відбувається при 230 оC (відкрита чашка); сублімується при 200 оC; Tкип. — 290 оC (закрита чашка); розчинна в ацетоні (1:58) при 30 оC, етиловому спирті (1:28) при 20 оC, етиловому спирті 95% (1:17) при 30 оC, пропіленгліколі (1:33) при 20 оC, воді (1:200) при 20 оC, (1:432) при 0 оC, (1:303) при 10 оC, (1:159) при 25 оC, (1:94) при 40 оC, (1:42) при 60 оC, (1:10) при 100 оC, малорозчинна в етері (1:139) при 25 оC; важкорозчинна в бензолі, чотирихлористому вуглеці, хлороформі, оливковій олії.

К.ф. може бути отримана при бродінні глюкози під дією пліснявих грибів (Rhizopus nigricans); як побічний продукт при виробництві малеїнових і фталевих ангідридів; ізомеризацією малеїнової кислоти при високій температурі або за наявності каталізатора. У лабораторних умовах отримують окисненням фурфуролу хлоратом натрію за наявності ванадієвого каталізатора.

К.ф. використовується насамперед у рідких фармацевтичних препаратах як підкиснювач і ароматизатор. Може кислотним компонентом при виробництві шипучих таблеток (використання обмежене через низьку розчинність у воді); комплексоутворювальний агент, який виявляє синергізм у комбінації з іншими справжніми антиоксидантами.

При виробництві ЛП у формі пелет методами екструзії-сферонізації К.ф. використовується для отримання сферичних пелет; у пелетах, покритих плівковою оболонкою, як кислотний агент, а також для посилення розчинності препарату. Була також досліджена як альтернативний наповнювач до лактози у пелетах; як мастильна речовина для шипучих таблеток, як біоадгезивні мікросфери (співполімери фумарової та себацинової кислот).

Також використовується як харчова добавка і як АФІ при лікуванні псоріазу та інших шкірних захворювань.

К.ф. зберігають у герметично закупореній тарі у прохолодному, сухому місці.

Law M.F.L., Deasy P.B. Effect of common classes of excipients on extrusion-spheronization // J. Microencapsul. — 1997. — № 14; Chickering D.E., Mathiowitz E. Bioadhesive microspheres: I. A novel electrobalance-based method to study adhesive interactions between individual microspheres and intestinal mucosa // J. Control. Release. — 1995. — № 34; Munday D.L. Film coated pellets containing verapamil hydrochloride: enhanced dissolution into neutral medium // Drug. Dev. Ind. Pharm. — 2003. — № 29; Allen L.V. Featured excipient: flavor-enhancing agents // Int. J. Pharm. — 2003. — № 7.


Інші статті автора