КАОЛІН [від назви місцевості (буквально високий пагорб) у Китаї, де вперше було добуто білу глину], Kaolinum ponderosum (PhEur), Kaolin (JP; USP), Heavy Kaolin (BP) — природна глина білого кольору алюмогідросилікатної природи, яка утворюється в процесі руйнування (вивітрення) гранітів, гнейсів та інших гірських порід, що містять польові шпати.
Al2O3∙2SiO2∙2H2O
Подрібнений та звільнений від домішок піску К. зовні являє собою тонкодисперсний білий порошок з жовтуватим або сіруватим відтінком, жирний на дотик; складається в основному з мінералу — каолініту, а також містить оксиди кремнію, заліза, кальцію, калію, алюмінію, титану, магнію та натрію.
К. отримують способами мокрого та сухого збагачення, однак при мокрому К. забруднюється електролітами, а при сухому способі містить значну кількість великих фракцій, понад 5 мкм, та кварцовий пісок. Домішки оксидів заліза, кальцію та магнію карбонату видаляються за допомогою електромагніту та обробленням сульфатною та/або хлоридною кислотою.
К. є хімічно стійкою речовиною, що має такі властивості: рН 20% водної суспензії становить 4,0–7,5; механічна міцність — 2,0; гігроскопічність — 1% (при відносній вологості повітря 15–65% та температурі 25 ˚С, при вологості 75% здатен абсорбувати невелику кількість вологи з повітря); розмір часток — 0,6–0,8 мкм; питома вага — 2,6; динамічна в’язкість — 300 МПа∙с (70% водна суспензія); рефракційний індекс — 1,56; білість — 85–90% у порівнянні з MgO. К. практично не розчиняється у воді, діетиловому етері, етанолі (95%), розведених кислотах, розчинах лугів та інших органічних розчинниках. При змішуванні з невеликою кількістю води утворює пластичну масу із специфічним запахом.
Завдяки своїй будові К. має покривну та адсорбційну дію і в очищеному та подрібненому стані використовується як АФІ (адсорбент). Призначається внутрішньо (по 2–6 г кожні 4 год) для лікування діареї та блювання, пов’язаних з харчовими отруєннями та іншими порушеннями процесу травлення; зовнішньо — для лікування екзем, дерматитів та відкритих ран (як ранозагоювальна сполука). К. використовується як наповнювач при виготовленні капсул, таблеток та пілюль, до складу яких уводяться речовини, що розкладаються при змішуванні з органічними наповнювачами. Широке використання К. як наповнювача пояснюється його високою білизною (80–90%), незначною густиною та об’ємною масою, здатністю до диспергування та відсутністю абразивності. Завдяки відбілювальній властивості К. використовують при виготовленні зубних паст та жувальної гумки, К. дезінфікує порожнину рота, сприяє видаленню зубного каменя, відбілює зуби. К. використовують у складі косметологічних масок та скрабів: забезпечує м’яку злущувальну дію, адсорбує шкірний жир, виводить шлаки та токсини, насичує шкіру мікроелементами, дезінфікує та дещо відбілює шкіру.
Окрім медицини та фармації, К. використовується в керамічній, паперовій, текстильній промисловості та виробництві гумових виробів.
Промисловістю випускаються такі марки К.: КН-83, КП-85 та КС-1 (К. мокрого збагачення, наповнювач для паперової промисловості, в керамічній промисловості (для ангобу та глазурі); П-2 (К. сухого збагачення, використовується у виробництві скла, полімерів, лаків та фарб, гуми, електродів; у косметичній та фармацевтичній промисловості; у кераміці — для ангобу та глазурі); КФН-3 (К. мокрого збагачення для фарфоро-фаянсових виробів); К. дегідратований (наповнювач лаків та фарб (замінює 50% двоокису титану); наповнювач та пластифікатор електроізоляційної гуми). К. необхідно зберігати в щільно закритих контейнерах, у сухому прохолодному місці.
Handbook of Pharmaceutical Excipiets / Edit by R.C. Rowe, P.J. Sheskey, S.C. Owen. — London–Chicago, 2006.