ІНКОТЕРМС (ІNCOTERMS) 2000

ІНКОТЕРМС (ІNCOTERMS) 2000 — офіційні правила Міжнародної торгової палати, призначені для тлумачення торгових термінів, які полегшують міжнародну торгівлю. Додержання правил І. 2000 є обов’язковим для фармацевтичної торгової практики України як суб’єкта міжнародного фармацевтичного ринку. Мета І. 2000 — забезпечення комплекту міжнародних правил з тлумачення торгових термінів, що найбільш поширені у сфері зовнішньої торгівлі, щоб попередити непорозуміння й судові процеси, які виникають через розбіжність у торговому законодавстві різних країн. Міжнародна торгова палата вперше у 1936 р. опублікувала звіт міжнародних правил для точного визначення торгових термінів. Виправлення й доповнення до них були зроблені у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і 2000 р. з метою приведення цих правил у відповідність до сучасної практики міжнародної торгівлі. Сфера діяльності І. 2000 обмежена питаннями, пов’язаними з правами і обов’язками сторін договору купівлі-продажу по відношенню до постачання проданих товарів. Фармацевтичні фірми при укладанні контракту купівлі-продажу повинні чітко зазначити, що вони керуються І. 2000 (таблиця).

Таблиця. Класифікація торгових термінів

ІНКОТЕРМС 2000
Група Е
Відправлення
EXWФранко завод (… назва місця)
Група FFCAФранко перевізник (…назва місця призначення)
Основне перевезення не оплаченоFASФранко вздовж борту судна (…назва порту відвантаження)
FOBФранко борт (…назва порту відвантаження)
Група СCFRВартість та фрахт (…назва порту призначення)
Основне перевезення оплаченоCIFВартість, страхування та фрахт (…назва порту призначення)
CPTФрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення)
CIPФрахт/перевезення та страхування оплачені до (…назва місця призначення)
Група DDAFДоставка до кордону (…назва місця поставки)
ПрибуттяDESДоставка з судна (…назва порту призначення)
DEQДоставка з причалу (…назва порту призначення)
DDUДоставка без оплати мита
(…назва місця призначення)
DDPДоставка з оплатою мита
(… назва місця призначення)

Правила І. 2000 визначають структуру І. 2000, термінологію («постачання», «звичайний», «збори», «порти», «пункти» та ін.), обов’язки продавця, покупця і перевізника; перехід ризиків і витрат, пов’язаних з товаром; докази постачання, транспортні документи та еквівалентні електронні повідомлення; огляд товару та ін. Термін «Е» покладає на продавця мінімальні зобов’язання: продавець зобов’язаний поставити товар покупцеві в узгодженому місці на своїй території продавця. Якщо за бажанням покупця продавець повинен зробити більше, ніж передбачено Е-термінами, такі послуги обумовлюються у договорі купівлі-продажу. F-терміни передбачають, що продавець зобов’язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем відповідно до інструкції покупця. Так, якщо за умовами договору місцем доставки є приміщення продавця, постачання завершене, коли товар завантажений на транспортний засіб покупця, в інших випадках постачання завершене, коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця. Учасникам фармацевтичного ринку України слід зосередити увагу на застосуванні слова FOB деякими торговцями просто для позначення будь-якого пункту поставки, напр., «FOB-фабрика», «FOB-завод», «FOB із заводу продавця» або інших внутрішніх пунктів. При цьому нехтують значенням абревіатури Франкоборт, що створює плутанину у взаємовідносинах покупець-продавець. За терміном «С» продавець зобов’язаний укласти контракт на перевезення товарів, не беручи на себе ризики втрат або пошкоджень товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправки товару. У фармацевтичній практиці при отриманні товарів з далекого зарубіжжя зазвичай укладають декілька договорів перевезення, пов’язаних з перевантаженням товару на суміжних пунктах для досягнення обумовленого місця призначення. У такому разі продавець повинен сплатити всі витрати, включаючи будь-які витрати, що виникли через перевантаження товарів з одного транспортного засобу на інший. Таким чином, С-терміни відрізняються від інших термінів тим, що мають дві критичні точки. Одна вказує точку, до якої продавець повинен організувати транспорт і нести витрати за умовами договору перевезення, а інша призначена для переходу ризиків. Тому максимальної обережності повинні дотримуватись фармацевтичні фірми за умов додавання продавцю обов’язків, що покладаються на нього після переходу ризиків за межі позначеної критичної точки. Суттєвим у використанні С-термінів є звільнення продавця від подальших ризиків і витрат після виконання договору купівлі-продажу, укладення договору перевезення, передачі товару перевізнику і забезпечення страхування відповідно до термінів CIF і CIP.

Зважаючи на специфіку фармацевтичної продукції, особливо ЛП, слід звертати увагу на умови торгівлі з додаванням слова «на плаву», оскільки в таких випадках за вимогами термінів CFR і CIF-ризик втрат, пошкодження і псування товару вже переходить від продавця покупцеві. За терміном «Д» продавець повинен нести всі витрати і ризики, необхідні для постачання товару до країн призначення (на кордон або у певне місце). Але відповідно до Д-термінів, за винятком DDР, продавець не зобов’язаний доставляти товар, очищений для імпорту в країні призначення. Таким чином, Д-терміни означають договори прибуття, а С-терміни свідчать про договори відвантаження. Торгові терміни, які не включені в І. 2000, у багатьох країнах використовують в основному за умов перевезення залізницею (франко-кордон). При цьому продавець не бере на себе ризик втрати, пошкодження або псування товару під час перевезення до кордону. За таких обставин краще використовувати термін СРТ з позначенням кордону, але якщо сторони домовляються, що продавець несе ризик під час перевезення, слід використовувати термін DAF з позначенням кордону.

Incoterms 2000 official Russian-English Version.– Vusimaa Oy 1999.