ІНКОТЕРМС (ІNCOTERMS) 2000

ІНКОТЕРМС (ІNCOTERMS) 2000 — офіційні правила Міжнародної торгової палати, призначені для тлумачення торгових термінів, які полегшують міжнародну торгівлю. Додержання правил І. 2000 є обов’язковим для фармацевтичної торгової практики України як суб’єкта міжнародного фармацевтичного ринку. Мета І. 2000 — забезпечення комплекту міжнародних правил з тлумачення торгових термінів, що найбільш поширені у сфері зовнішньої торгівлі, щоб попередити непорозуміння й судові процеси, які виникають через розбіжність у торговому законодавстві різних країн. Міжнародна торгова палата вперше у 1936 р. опублікувала звіт міжнародних правил для точного визначення торгових термінів. Виправлення й доповнення до них були зроблені у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і 2000 р. з метою приведення цих правил у відповідність до сучасної практики міжнародної торгівлі. Сфера діяльності І. 2000 обмежена питаннями, пов’язаними з правами і обов’язками сторін договору купівлі-продажу по відношенню до постачання проданих товарів. Фармацевтичні фірми при укладанні контракту купівлі-продажу повинні чітко зазначити, що вони керуються І. 2000 (таблиця).

Таблиця. Класифікація торгових термінів

ІНКОТЕРМС 2000
Група Е
Відправлення
EXW Франко завод (… назва місця)
Група F FCA Франко перевізник (…назва місця призначення)
Основне перевезення не оплачено FAS Франко вздовж борту судна (…назва порту відвантаження)
FOB Франко борт (…назва порту відвантаження)
Група С CFR Вартість та фрахт (…назва порту призначення)
Основне перевезення оплачено CIF Вартість, страхування та фрахт (…назва порту призначення)
CPT Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення)
CIP Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (…назва місця призначення)
Група D DAF Доставка до кордону (…назва місця поставки)
Прибуття DES Доставка з судна (…назва порту призначення)
DEQ Доставка з причалу (…назва порту призначення)
DDU Доставка без оплати мита
(…назва місця призначення)
DDP Доставка з оплатою мита
(… назва місця призначення)

Правила І. 2000 визначають структуру І. 2000, термінологію («постачання», «звичайний», «збори», «порти», «пункти» та ін.), обов’язки продавця, покупця і перевізника; перехід ризиків і витрат, пов’язаних з товаром; докази постачання, транспортні документи та еквівалентні електронні повідомлення; огляд товару та ін. Термін «Е» покладає на продавця мінімальні зобов’язання: продавець зобов’язаний поставити товар покупцеві в узгодженому місці на своїй території продавця. Якщо за бажанням покупця продавець повинен зробити більше, ніж передбачено Е-термінами, такі послуги обумовлюються у договорі купівлі-продажу. F-терміни передбачають, що продавець зобов’язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем відповідно до інструкції покупця. Так, якщо за умовами договору місцем доставки є приміщення продавця, постачання завершене, коли товар завантажений на транспортний засіб покупця, в інших випадках постачання завершене, коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця. Учасникам фармацевтичного ринку України слід зосередити увагу на застосуванні слова FOB деякими торговцями просто для позначення будь-якого пункту поставки, напр., «FOB-фабрика», «FOB-завод», «FOB із заводу продавця» або інших внутрішніх пунктів. При цьому нехтують значенням абревіатури Франкоборт, що створює плутанину у взаємовідносинах покупець-продавець. За терміном «С» продавець зобов’язаний укласти контракт на перевезення товарів, не беручи на себе ризики втрат або пошкоджень товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправки товару. У фармацевтичній практиці при отриманні товарів з далекого зарубіжжя зазвичай укладають декілька договорів перевезення, пов’язаних з перевантаженням товару на суміжних пунктах для досягнення обумовленого місця призначення. У такому разі продавець повинен сплатити всі витрати, включаючи будь-які витрати, що виникли через перевантаження товарів з одного транспортного засобу на інший. Таким чином, С-терміни відрізняються від інших термінів тим, що мають дві критичні точки. Одна вказує точку, до якої продавець повинен організувати транспорт і нести витрати за умовами договору перевезення, а інша призначена для переходу ризиків. Тому максимальної обережності повинні дотримуватись фармацевтичні фірми за умов додавання продавцю обов’язків, що покладаються на нього після переходу ризиків за межі позначеної критичної точки. Суттєвим у використанні С-термінів є звільнення продавця від подальших ризиків і витрат після виконання договору купівлі-продажу, укладення договору перевезення, передачі товару перевізнику і забезпечення страхування відповідно до термінів CIF і CIP.

Зважаючи на специфіку фармацевтичної продукції, особливо ЛП, слід звертати увагу на умови торгівлі з додаванням слова «на плаву», оскільки в таких випадках за вимогами термінів CFR і CIF-ризик втрат, пошкодження і псування товару вже переходить від продавця покупцеві. За терміном «Д» продавець повинен нести всі витрати і ризики, необхідні для постачання товару до країн призначення (на кордон або у певне місце). Але відповідно до Д-термінів, за винятком DDР, продавець не зобов’язаний доставляти товар, очищений для імпорту в країні призначення. Таким чином, Д-терміни означають договори прибуття, а С-терміни свідчать про договори відвантаження. Торгові терміни, які не включені в І. 2000, у багатьох країнах використовують в основному за умов перевезення залізницею (франко-кордон). При цьому продавець не бере на себе ризик втрати, пошкодження або псування товару під час перевезення до кордону. За таких обставин краще використовувати термін СРТ з позначенням кордону, але якщо сторони домовляються, що продавець несе ризик під час перевезення, слід використовувати термін DAF з позначенням кордону.

Incoterms 2000 official Russian-English Version.– Vusimaa Oy 1999.


Інші статті автора