Ген (лат. genum < грец. genos — рід) — дискретна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запис, збереження і передача генетичної інформації; відрізок ДНК, що складається з нуклеотидів, кількість і взаєморозміщення яких визначають специфічність кожного Г. Локалізуються Г. у хромосомах, сукупність яких визначає генотип організму. Кожний Г. займає у хромосомі певне місце — локус. Розрізняють структурні Г. (несуть інформацію про послідовність амінокислот у поліпептиді) і регуляторні (контролюють і регулюють діяльність структурних Г.). Розрізняють також Г. алельні й неалельні. Алельні Г. можуть бути домінантними, рецесивними і проміжними, або комбінованими; неалельні — епістатичними, гіпостатичними, комплементарними, або індиферентними. За абсолютною локалізацією Г. поділяють на аутосомні і пов’язані зі статтю. Зміни Г. (мутації) є джерелом мінливості й іноді призводять до генних захворювань (див. Генетика).
Літ: Здоровье матери и ребенка: Энциклопедия / Под ред. акад. Е.М. Лукьяновой. — К., 1993; Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987.