Гемостаз

Гемостаз (лат. haemostasis < грец. haіmа — кров + stasis — застій, нерухомий стан) — це система захисту організму від кровотечі при ушкодженні цілісності стінки судини. Інтенсивність кровотечі залежить від виду судини (артеріальна чи венозна), її діаметра і тиску крові в судинах. Організм, борючись із крововтратою, запускає захисні механізми, тому що рідкий стан крові та цілісність кровоносного русла є необхідною умовою для життя. До механізмів захисту належить система гемостаза, яка включає: тканини, що оточують судину, стінку судини, плазмові фактори згортання, формені елементи крові, особливо тромбоцити. Важлива роль у гомеостазу відводиться також БАР, які належать до трьох категорій: таких, що сприяють згортанню крові, перешкоджають цьому і речовин, що сприяють розрідженню зсілої крові. Усі ці речовини містяться у плазмі крові, формених елементах крові, тканинах і стінці судини.

За сучасними уявленнями процес згортання крові передбачає три фази:

  1. утворення протромбінази;
  2. утворення тромбіну;
  3. утворення фібрину.

Крім того, виділяють ще передфазу і післяфазу. У передфазі здійснюється судинно-тромбоцитарний або мікроциркуляторний Гомеостаз. Післяфаза містить два паралельні процеси: ретракцію згустка (ущільнення) і фібриноліз (його розсмоктування).

Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987; Фізіологія з основами анатомії людини / За ред проф. Л.М. Малоштан. — Х., 2003.