ОСАД СЕЧІ

ОСАД СЕЧІ — невід’ємна й важлива частина її загальноклінічного дослідження. Розрізняють елементи організованого й неорганізованого О.с. Основними елементами організованого О.с. є еритроцити, лейкоцити, епітелій і циліндри; неорганізованого — кристалічні та аморфні солі. У нормі в О.с. виявляють одиничні в полі зору мікроскопа клітини плоского (уретра) і перехідного епітелію (миска (рос.: лоханка), сечовід, сечовий міхур). Нирковий (канальці) епітелій у нормі відсутній. У чоловіків за умов норми виявляють лише поодинокі клітини плоского епітелію. Кількість їх збільшується при уретриті та простатиті. У сечі жінок завжди наявна значна кількість клітин плоского епітелію. Виявлення в О.с. його шарів та рогових лусочок є безумовним підтвердженням плоскоклітинної метаплазії слизової оболонки сечових шляхів. Клітини перехідного епітелію можуть виявлятися в значній кількості при гострих запальних процесах у сечовому міхурі та ниркових мисках (рос.: почковых лоханках), інтоксикації, сечокам’яній хворобі та деяких новоутвореннях сечовивідних шляхів. Клітини епітелію сечових канальців (нирковий епітелій) можуть виявлятися при нефриті, інтоксикації, недостатності кровообігу. При амілоїдозі нирок у його альбумінуричній стадії нирковий епітелій відзначають рідко, у набрякло-гіпертонічній та азотемічній стадіях — часто. Поява жиропереродженого епітелію при амілоїдозі свідчить про приєднання ліпоїдного компонента. При ліпоїдному нефрозі нирковий епітелій виявляють нерідко жиропереродженим. Поява ниркового епітелію в дуже великій кількості спостерігається при некротичному нефрозі (напр. при отруєнні сулемою, антифризом, дихлоретаном та ін.). Лейкоцити у нормі в сечі відсутні або можуть спостерігатися поодинокі в полі зору. Лейкоцитурія (>5 лейкоцитів у полі зору або > 2000 в 1 мл). Виділяють такі види лейкоцитурії: інфекційна (бактеріальні запальні процеси сечового тракту); піурія — відповідає вмісту в сечі ≥60 лейкоцитів у полі зору; асептична (при гломерулонефриті, амілоїдозі, хронічному відторгненні ниркового трансплантату, хронічному інтерстиціальному нефриті).

Аморфні урати — сечокислі солі, надають усьому осаду цегляно-рожевого кольору. Є в нормі поодинокі в полі зору. У більших кількостях виявляють в сечі при гострому та хронічному гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності, при застійній нирці, пропасниці. Оксалати — солі щавлевої кислоти, здебільшого оксалат кальцію. За норми — поодинокі в полі зору. У значній кількості виявляють в осаді при пієлонефриті, цукровому діабеті, при порушенні обміну кальцію, після епілептичного нападу, при вживанні у їжу великої кількості фруктів та овочів. Трипельфосфати, нейтральні фосфати, карбонат кальцію з’являються при циститі, надмірному вживанні рослинної їжі, мінеральної води, при блюванні. Вони можуть викликати утворення конкрементів — частіше у нирках, рідше — в сечовому міхурі. Кислий сечокислий амоній відзначають за умов аміачного зброджування у сечовому міхурі при циститі; у новонароджених та немовлят при нейтральній або кислій реакції сечі; при сечокислому інфаркті нирок у немовлят. Кристали цистину в нормі відсутні, наявні лише при цистинозі (уроджене порушення обміну амінокислот). Кристали лейцину, тирозину з’являються при гострій жовтій атрофії печінки, лейкозі, при віспі, отруєнні фосфором. Кристали холестерину відзначають при амілоїдній та ліпоїдній дистрофії нирок, ехінококозі сечових шляхів, при новоновоутвореннях та абсцесі нирок. Жирні кислоти виявляють досить рідко: при жировій дистрофії нирок, розпаді епітелію ниркових канальців. Гемосидерин є продуктом розпаду гемоглобіну й виявляється в сечі при гемолітичній анемії. Гематоїдин, що також є продуктом розпаду гемоглобіну, наявний при калькульозному пієліті, абсцесі нирок, при новоутвореннях сечового міхура та нирок. Бактерії в нормі відсутні або можуть визначатися в кількості не більше ніж 2·103 мікробних тіл у 1 мл. Бактеріурія — це не абсолютне свідчення запального процесу в сечовивідній системі. Вирішальне значення має її кількісна характеристика. Наявність у 1 мл сечі дорослої людини 100 тис. (1·105) і більше мікробних тіл може розцінюватись як непряма ознака такого запального процесу. Визначення їх кількості виконують у бактеріологічній лабораторії, а при загальному аналізі сечі констатують лише сам факт бактеріурії. Гриби дріжджові з’являються в осаді при глюкозурії, при антибактеріальній терапії та при тривалому зберіганні сечі. Найпростіші в нормі відсутні. Найчастіше при дослідженні сечі виявляють Trіchomonas vagіnalіs.

Знання загальноклінічного дослідження О.с. дуже важливе для фармацевта, оскільки характеризує закономірності між фармакологічною дією, ефективністю, безпекою ЛП, при створенні та впровадженні нових ліків для терапії при хворобах нирок.

Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи. — СПб., 1997; Медведев В.В., Волчек Ю.З. Клиническая лабораторная диагностика: Справочник для врачей / Под ред. В.А. Яковлева.– СПб., 1995; Медицинская лабораторная диагностика (программы и алгоритмы): Справочник / Под ред. А.И. Карпищенко. — СПб., 1997.