ОРГАНІЗАЦІЯ (франц. organization) — у науково-практичній діяльності може використовуватись у двох поняттях: О. як об’єкт управління (форма виявлення спільної діяльності) та О. як функція управління (процес, діяльність, що спрямовані на впорядкування взаємодії людей, речей та ідей). О. як об’єкт управління — це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи цілей. О. можуть бути простими та складними, формальними та неформальними, мати горизонтальний розподіл праці та рівні управління (технічний або управління низового рівня, управлінський або управління середнього рівня, інституційний або управління вищого рівня). О. характеризуються організаційною структурою (див. Організаційна структура). Ефективна робота й успіх О. як відкритої системи залежать від правильної взаємодії складових внутрішніх змінних (цілі, структура, завдання, технологія, люди) та зовнішнього середовища прямого (споживачі, конкуренти, постачальники, закони і державні органи) і непрямого (стан економіки, політичні фактори, міжнародні події, НТП, соціокультурні фактори) впливу. Фармацевтична та аптечна О., яка пройшла державну реєстрацію, набуває статусу юридичної особи в різних організаційно-правових формах та формах власності (фармацевтичні виробничі чи аптечні підприємства, товариства, включаючи господарські заклади тощо; приватні та публічні; комерційні та некомерційні; підприємницькі та непідприємницькі; малі, середні та великі; національні, з іноземними інвестиціями та транснаціональні; як об’єднання самостійних юридичних осіб). О. в сукупності з плануванням, мотивацією та контролем виступає як функція управління (функція менеджменту). О. як функція управління є процес установлення порядку і послідовності узгодженої в часі та просторі цілеспрямованої взаємодії частин цілого як системи для досягнення в конкретних умовах, у певні терміни накреслених цілей спеціально напрацьованими засобами з найменшими витратами ресурсів. Для успішної реалізації цієї функції необхідно враховувати такі принципи: досягнення загальної мети; стійкість; безперервне вдосконалення; пряма підпорядкованість; обсяг контролю; еластичність організації; пріоритет функцій; комбінування; безумовна відповідальність керівника за дії підлеглих. Організаційний процес містить два аспекти: один, що базується на поділі організації на підрозділи відповідно до її цілей і стратегій, другий — на взаємовідношенні повноважень (див. Повноваження).
Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М., 1992; Мнушко З.Н., Дихтярева Н.Н. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. І. Менеджмент в фармации / Под ред. З.Н. Мнушко. — Х., 2007; ЦК України.