ОФШОРНІ КОМПАНІЇ

ОФШОРНІ КОМПАНІЇ (англ. off-shore — поза берегом) — іноземні компанії, зареєстровані в офшорних центрах країн, які надають їм особливі пільги. О.к. за кордоном мають право працювати лише за місцем своєї реєстрації. Найадекватнішою формою підприємств для здійснення офшорного бізнесу є корпорації (див. Корпорація), оскільки створення корпорації та надання їй права на отримання прибутку дає змогу зменшити величину індивідуального податку на прибуток (податок на прибутки корпорацій є нижчим) і розширити способи його законного зниження, або зниження може відбутися через реєстрацію в країнах із пільговим режимом оподаткування. Корпорації використовують для реєстрації в офшорних регіонах британське прецедентне право, згідно з яким вони вважаються резидентними за місцем її знаходження у країні, де корпорація зареєстрована, а її керівництво має постійне місце проживання. Якщо корпорація працює в країні реєстрації, вона звільняється від оподаткування свого прибутку. Крім того, у переважній більшості офшорних регіонів застосовують системи пільгового оподаткування навіть для резидентів корпорацій. Країни з такими регіонами мають, як правило, договори з багатьма країнами світу про усунення подвійного оподаткування. Високі ставки оподаткування прибутків в Україні не лише не сприяють створенню фінансових центрів із залучення іноземного капіталу для розвитку фармацевтичного, як і інших видів, бізнесу, а навпаки, створюють умови для відтоку капіталу за кордон. Так, за останнє десятиріччя XX ст. 40 млрд дол. зосереджено на рахунках в іноземних банках. Для заснування О.к. потрібні: 1) документ про статут підприємства («Меморандум про асоціацію»), в якому зазначено мету створення, сферу діяльності, розмір статутного капіталу, дані про засновників та ін.); 2) засновницький договір («Стаття асоціації»), згідно з яким визначаються взаємовідносини між засновниками компанії, управлінським персоналом і засновниками. На основі цих документів О.к. видають сертифікат про інкорпорацію (реєстраційне свідоцтво), що дає їй право розпочати діяльність.

З метою конфіденційності до засновницьких документів вносять імена повірених (номінальних власників). Найпоширенішими видами офшорних корпорацій є інвестиційні та холдингові компанії. Отримані кошти вони можуть вкладати в банки різних країн світу. Для зменшення оподаткування компаній у країнах із високими податками вони (компанії) набувають статусу дочірніх підприємств холдингової офшорної корпорації, розташованої в офшорному регіоні. У такому разі податки зменшуються на величину дивідендів, що виплачуються холдинговій компанії.

Економічна енциклопедія: У 3 т. / Ред. С.В. Мочерний. — К., 2000; Поддерьогін А.М. Фінансовий менеджмент. — К., 2001.