ОКИСНО-ВІДНОВНІ ІНДИКАТОРИ

ОКИСНО-ВІДНОВНІ ІНДИКАТОРИ (редокс- індикатори) — речовини, що змінюють своє забарвлення залежно від окисно-відновного потенціалу середовища. Частіше це речовини, здатні окиснюватися чи відновлюватися, причому їх окиснена та їх відновлена форми мають різне забарвлення. Схематично для оборотних О.-в.і. цей процес описують рівнянням напівреакції InOx + ne 2arrow-small.epsInRed, де n — число електронів. Реальний потенціал цієї системи (Е) визначається рівнянням Нернста:

okisn_vidnovl_indikatory_01.ai,

де E0 — стандартний потенціал цієї пари (B); [InOx], [InRed] — рівноважні концентрації окисненої та відновленої форм індикатора відповідно, М. Інтервал переходу забарвлення відповідає зміні відношення [InOx]/[InRed] від 0,1 до 10, що при 25 °С відповідає

okisn_vidnovl_indikatory_02.ai

О.-в.і., які змінюють забарвлення оборотно, підрозділяються на чутливі до зміни рН та іонної сили розчину (табл. 1) і малочутливі до параметрів (табл. 2).

Щоб забарвлення О.-в.і. при титруванні змінювалося різко, а індикаторна помилка титрування була мінімальною, інтервал переходу індикатора має знаходитися в межах стрибка потенціалу на кривій титрування. Тому при титруванні сильними окиснювачами (KMnO4, K2Cr2O7 тощо) використовують індикатори з порівняно високими Е0, напр. фенілантранілову кислоту та її похідні, а при титруванні сильними відновниками — індикатори з відносно низькими Е0, напр. індиго- 5- моносульфокислоту, феносафранін, нейтральний червоний тощо. Деякі О.-в.і. необоротно змінюють своє забарвлення, напр. метиловий жовтогарячий окиснюється з утворенням безбарвних продуктів під дією BrO3-іонів (у броматометрії). Як О.-в.і. застосовують речовини, що вступають у специфічну реакцію з окисником або відновником з утворенням забарвлених продуктів реакції, напр. SCN—іони — на Fe3+, крохмаль — на I2.

При титруванні сильними окисниками використовують флуоресцентні (акридин, еухризин тощо) і хемілюмінесцентні (люмінал, силоксен тощо) індикатори, що дозволяє аналізувати мутні та забарвлені розчини.

О.-в.і. застосовують для встановлення кінцевої точки окисно-відновного титрування й колориметричного визначення окисно- відновних потенціалів (переважно в біології).

 Крешков А.П. Основы аналитической химии. Количественный анализ. — М., 1976.