ОБОРОТНІ КОШТИ

ОБОРОТНІ КОШТИ — кошти ФП, що здійснюють безперервний кругообіг, набуваючи форми оборотних фондів і фондів обігу. Оборотні фонди — це виражені у грошовій формі предмети праці, які беруть участь у виробничому процесі протягом одного виробничого циклу і переносять свою вартість на готовий продукт повністю у процесі його виробництва. Оборотні виробничі фонди включають виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу — сукупність усіх коштів, що використовуються для обслуговування сфери обігу, для проведення постачальницько-збутової діяльності. Вони включають розрахункові документи в банках на інкасо, інші кошти в розрахунках, кошти в розрахунках у банку, ЛП і товари медичного призначення на складах. О.к. ФП класифікуються за такими ознаками: за сферами обігу виділяють оборотні фонди і фонди обігу; за елементами О.к. поділяються на: виробничі запаси (субстанції, допоміжні матеріали, придбані напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонту, інструмент, інвентар тощо, малоцінні та швидкозношувані предмети), незавершене виробництво (незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів), готова продукція, кошти; дебіторська заборгованість; за джерелами формування О.к. формуються за рахунок власних джерел та прирівняних до них коштів і позикових джерел; за охопленням нормування їх поділяють на нормовані (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція) та ненормовані (відвантажені товари, грошові кошти і кошти в розрахунках). Велике значення в скороченні потреби в О.к. відіграє процес їх нормування. Нормування О.к. — це визначення суми, необхідної для створення мінімальних і водночас достатніх запасів матеріальних ресурсів, які забезпечують безперебійну і ритмічну діяльність ФП. Норматив О.к. розраховується окремо за кожним із елементів О.к., а потім визначається загальний норматив підприємства шляхом підсумку нормативів за кожним елементом. Ефективність використання О.к. розраховується за допомогою показників їх оборотності. Коефіцієнт оборотності (КО) становить кількість оборотів, що здійснюють О.к. за певний період (рік, квартал, міс):

КО = РП/ОЗ,

де РП — сума реалізованої продукції в оптових цінах підприємства; ОЗ — середньорічний залишок О.к. Коефіцієнт закріплення О.к. (КЗ) є зворотною величиною коефіцієнта оборотності й характеризує величину О.к., що припадають на 1 грн. реалізованої продукції:

КЗ = ОЗ/РП.

Тривалість одного обороту (ТО), що характеризує середню тривалість перебування О.к. в обороті:

ТО = 365/КО.

Напрямками підвищення ефективності управління О.к. на ФП є: виконання планів виробництва ЛП; поліпшення організації діяльності служб матеріально-технічного постачання; впровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій; виконання підприємствами договірних зобов’язань; поліпшення організації складського господарства, механізація вантажно-розвантажувальних робіт; удосконалення нормування, обліку запасів і контролю за їх використанням; оптимізація документообігу; впровадження інформаційних технологій та ін.

 Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства. — Х., 2003; Бойчик І.Б., Харів М.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства. — К., 2002; Экономика предприятия / Под ред. О.И. Волкова. — М., 2000.