ОБІГОВІСТЬ

ОБІГОВІСТЬ — показник ефективності діяльності ФП, що характеризує процес безперервного руху їх коштів. Показники О. безпосередньо впливають на фінансові результати діяльності ФП та його платоспроможність. Унаслідок прискорення обігу вивільнюються матеріальні елементи оборотних активів (менш потрібні запаси сировини, допоміжних матеріалів, паливо, продукти незавершеного виробництва та ін.), а відповідно, зменшуються витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією ЛП. При цьому вивільняються й кошти, раніше вкладені в ці запаси, й напрацювання, що сприяє покращанню фінансового стану ФП. Ступінь О. коштів ФП визначається певними показниками. Коефіцієнт О. активів (або коефіцієнт трансформації) розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції до всього підсумку активів балансу. Коефіцієнт О. активів характеризує ефективність використання ФП усіх ресурсів, які воно має незалежно від джерел їх залучення, тобто він показує, скільки разів на рік (або інший звітний період) здійснюється повний цикл виробництва та обігу, який приносить відповідний ефект у вигляді доходу від реалізації, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів. Зростання коефіцієнта О. активів свідчить про прискорення обігу коштів підприємства або інфляційне підвищення цін (у разі зниження коефіцієнтів О. оборотних активів і запасів). Коефіцієнт О. запасів відображає кількість разів обігу запасів ФП за період, що аналізується. Термін (період) обігу запасів у днях розраховують шляхом ділення кількості днів у періоді на коефіцієнт О. запасів. Цей показник відображає, скільки днів потрібно для продажу (без оплати) виробничих запасів. У процесі аналізу зазначених показників необхідно враховувати вплив способу оцінки виробничих запасів, особливо при порівнянні діяльності різних ФП. Загалом чим вищий показник О. запасів, тим менше коштів пов’язано у цій найменш ліквідній статті оборотних активів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи і тим стійкіший фінансовий стан підприємства (при рівних умовах). Особливо актуальною стає проблема підвищення О. та зниження рівня запасів за наявності у ФП значної заборгованості. У цьому разі тиск кредиторів може відчуватися раніше, ніж можна буде що-небудь зробити з цими запасами при несприятливій кон’юнктурі. Зниження коефіцієнта О. запасів свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і продуктів незавершеного виробництва чи про зниження попиту на ЛП у разі зменшення коефіцієнта О. готової продукції. Вітчизняні ФП характеризуються значним терміном О. запасів (у середньому 100–200 днів), тоді як у провідних західних фармацевтичних компаній цей показник становить 16–90 днів. Коефіцієнт О. готової продукції характеризує швидкість обігу вироблених ЛП. Підвищення коефіцієнта О. готової продукції означає збільшення попиту на продукцію ФП, зниження — відповідно затоварювання ринку ЛП у зв’язку зі зниженням попиту. Період обігу готової продукції розраховується шляхом ділення кількості днів у періоді на коефіцієнт О. готової продукції. Коефіцієнт О. дебіторської заборгованості вказує, скільки разів протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворювалась у гроші. Цей коефіцієнт розраховується шляхом ділення чистого доходу від реалізації продукції на середньорічну вартість дебіторської заборгованості й відображає розширення чи зниження розміру комерційного кредиту, наданого підприємством. Зниження коефіцієнта О. дебіторської заборгованості свідчить про збільшення обсягу наданого підприємством комерційного кредиту. Незважаючи на те що для аналізу цього коефіцієнта немає іншої бази порівняння, окрім середньогалузевих показників, його корисно порівнювати з коефіцієнтом О. кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредитування, якими підприємство користується в інших компаніях, з тими умовами кредитування, які це ФП надає іншим підприємствам. Середній термін погашення дебіторської заборгованості розраховується діленням кількості днів у періоді на коефіцієнт О. дебіторської заборгованості. Позитивно оцінюється зниження строку і навпаки. Коефіцієнт О. кредиторської заборгованості розраховується діленням чистого доходу від реалізації ЛП на середньорічний розмір кредиторської заборгованості. Цей коефіцієнт показує, скільки разів повинен відбутися обіг продукції, щоб забезпечити сплату виставлених ФП рахунків. Зростання коефіцієнта О. кредиторської заборгованості означає підвищення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження — зростання купівлі в кредит. Середній строк обігу кредиторської заборгованості відображає середній термін повернення боргів ФП (за винятком зобов’язань перед банками і за іншими позиками). Коефіцієнт О. власного капіталу відображає швидкість обігу власного капіталу, що для АТ визначає активність коштів, якими ризикують акціонери. Підвищення швидкості обігу активів може бути забезпечене шляхом збільшення обсягу реалізації при збереженні активів на постійному рівні або ж при зменшенні активів за рахунок зменшення виробничих запасів (за умов чіткого контролю за рівнем цих запасів); прискорення темпів погашення дебіторської заборгованості; виявлення та ліквідації невикористаних основних коштів; використання грошей, одержаних унаслідок вищеозначених дій, для погашення боргів, викупу своїх акцій тощо.

Ковалев В.В. Финансовый анализ. — М., 1997; Крейнина Н.Н. Финансовый менеджмент. — М., 1998; Любушкин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. — М., 1999; Посилкіна О.В., Толочко В.М. Фінансова діяльність хіміко-фармацевтичних підприємств. — Х., 2001.